Розтривожу осінь в золотих садах.
Зацвіте бажання й запалахкотить,
Птахом сизокрилим в серце прилетить.
Роздобуду слово серед тисяч мов,
Щоб тебе назвати милою зазнов,
Щоб воскресла ще раз спогадів сльоза,
Про кохання наше вітер розказав.
Як повернусь в літо — в зиму не піду,
І печаль від серця вправно відведу,
Тільки ти п'янила б дух і розум мій,
Дарувала щастя зливою надій.