Прийди, сповита в чар пригаслих рут, Як день конати буде; Прийди з устами, наче маків жмут, Відслони білі груди… Вколиши душу звуком срібних струн, В вечірній чар привдійся, Розжари грудь кривавим блиском лун Та й… з мрією розвійся! *** Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.