І біла ніч приходить.
За мною сто завіяних доріг,
А віддаль тугу родить.
До тебе, краю бідний мій,
За горами-ріками
Я в студінь, в ніч під шум завій
Раз в раз лечу думками…
Добраніч, краю рідний мій,
Журбою оповитий,
Розвіяв вітер цвіт твоїх надій —
І смутком, ти залитий!
В широкий світ, хоч не для тебе, ні!
Розбрелись твої сили,
І в непривітній, зимній чужині
Ростуть твої могили…
***
Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.