сухих волових жил, що пахнуть маскхалатами,
в румовищі опіль, у нервищі водойм
усіх переживе і свій окраєць братиме
губами обома:
за ягоду, за млость,
за тінь горобини, розчавлену об китиці…
ще б тіло привести, ще б збтілом укритися.
…ще б знати, що воно лиш затемна здалось