І потім –
у траурній рамці, під склом, під серпневим дощем…
Котрого Івана покличуть на проби? А пробам
судилося нині і прісно: вогнем і мечем…
І ми ще зійдемось в повітрі журби і жалоби.
Котрому Івану він руку поклав на плече?
Пострижений, у сірячині – з Франкової проби –
готовий до екранізацій вогнем і мечем.
Не лживим, продажним екраном, а мертвим Іваном
ми зібрані тут, ніби в гурті від краху втечем…
І наче ми виживем, випірнем і не споганим
того, чого ще не вдалося вогнем і мечем.
Знекровлені, темні прозріння, осяяння кволі.
А серпень – останній. А проба серпнева – одна.
Його не затвердять на роль. Бо розписано ролі.
А пробувать можна і так. Бо своя сторона.
_________________________________________
* Іван Васильович Миколайчук на пробах на роль
у фільмі-екранізації новели І. Франка.