Той пізній вечір дуже пам’яткий: між зорями виблискує жар-птиця, під яблунями ходять їжаки. Сопуть і ходять. Їм чомусь не спиться. Вони зітхають тільки: "ох" та "ах", коли цвіркун на скрипці зацигоче… Жар-птиці палять світло на зірках, а в їжаків такі блискучі очі!