Що не знайшла тебе я,
А в тім,
Що на свою гірку біду
Я усвідомила – уже ніде я,
Ніде-ніде тебе не віднайду.
Що на дорогах радості й осмути,
На крутизні усіх життєвих рік
Тебе – нема.
Тебе – не може бути.
Тебе – не буде.
Й це уже навік.
І що назад ніколи не вернути
Ілюзій, сподівань, передчуття...
А ще б хоч мить солодкої отрути,
Хоча б ковток хмільного незнаття!