В огороді хмелинонька Грядки устилає; Промеж людьми дівчинонька О, горько ридає. Що ж хмелина зелененька, Що не в’ється вгору? Що ж дівчина молоденька Проклинає долю? Як хмелині вгору виться — Тичини немає! Як дівчині не журиться — Козак покидає!