змія покручена й слизька,
мов мокра палиця картата,
співає хлопцеві в руках.
Змія, моя рожа, гребеняста
росте з-під каменя кущем.
Слова рослинні і хвилясті
злітають радісним дощем.
Мов папороть, перед очами
стає прапервісність твоя.
Ти ще рослина, ти ще камінь,
тебе обкручує змія.