Де ж то подівся господар хати...

Осип Маковей

Де ж то подівся господар хати,
що його в полі не видати?
Волики сиві в плузі не ходять,
коні вороні в пашні не бродять

Воликів сивих солдати взяли,
коні в поході попропадали,
дома лиш жінка ходить та тужить,
а пан господар цісарю служить.

Воював же він в полі півроку
й заробив собі яму глибоку,
яму глибоку без домовини,
на трудне тіло багато глини.

Глину на груди — щоб не тужили,
як прийдуть діти тут до могили;
глину на очі — щоб не ридали,
щоб сиротяток не оглядали.

1915