чом я крізь сон сміюся,
а вдень пісні співаю,
роботу забуваю.
Таж се не трудно знати,
матусю, таж не трудно:
дивись, як всюди чудно,
та й хочеться співати.
Питалася матуся,
чом я непокоюся,
а як стемніє в гаю,
в віконце поглядаю.
Таж се не трудно знати,
матусю, таж не трудно:
мені так в хаті нудно,
та й мушу виглядати.
1911