Не про гроші річ вестиму,
не про те,— а скільки пар
він чобіт зносив за зиму?
Що там гроші! Не його ж
купувати-продавати.
За хорошого ж — ого! —
півжиття віддати!
Заохоти з добрих слів
учневі потрібні.
Вчителі на сівачів
працею подібні.
Сіють зерна у весну —
посівбу щасливу
(не горохом об стіну)
на врожайну ниву.
"Те роби і те затям"—
сотні раз по разу.
Ні здоров'я вчителям
не шкода, ні часу.
Скільки батькових повчань
школяреві треба!
Скільки маминих зітхань:
"Що то буде з тебе?"
Скільки коштує школяр —
дорога дитина,
поки скажуть:
так, він варт
імені ЛЮДИНА!