Не ходи у сад сонливий Ти ніколи уночі: Там шепоче клен журливий, Світить місяць чарівливий, Тихо в небі ідучи. Не буди нічне мовчання Співом щастю і журбі, Бо той сад, його зітхання Про минулеє кохання Нагадає знов тобі. 1905