На хаті стогне
І — дивна річ — сон тихий пріч
Від мене гоне.
Думки сумні у тишині
Серденько крають,
Примар страшні баньки в вікні
Мені кивають.
Смакує мух в кутку павук —
Якась ридає...
А серця стук в предчутті мук
В ушах лунає.
Химерний жах темнить в очах,—
Я ліжко кинув...
Лупатий птах навів той страх,—
А щоб ти згинув!..
1906