На скелі похмурій край моря сиджу, І сльози зринають без впину... І чайки ті скиглять, і борвій рида, І сиву зриває він піну. Було в мене серце кохане колись, Були і товариші милі... Куди ж все поділось? Лиш борвій рида Та піняться грізнії хвилі...