обряд (хрестини, вінчання, похорон), який здійснює священик на замовлення віруючих
троща — очерет; гілля; тростина
трудовик — працьовитий, трудящий
трудовниці — трудівниці
трунок — напій (алкогольний)
тузинами — від тузінь — дюжина, дванадцять штук
У
(не) узглядняючи — не дивлячись
удвійку — вдвох
уймати, уймити — брати, взяти, відняти
улискуючуся (скатертина) — блискуча
умбра — абажур
умислове життя — розумова праця; на противагу фізичній, ремеслу майстра
умова — тут: розумова
упімнути — нагадати, згадати
урядничий — той, що стосується урядника — чиновника, посадової особи
уступатися — заступатися, боронити
Ф
фаетон — легкий чотириколісний екіпаж із відкидним верхом
фалди — складки (тканини, сукні)
фалдиста (сукня) — у складки
фальдована (сукня) — у складки, фальди (фалди)
фамілійний — родинний, сімейний
фанатист — фанатик, пристрасно відданий певній справі, ідеї
"фанти", гра у "фанти" — гра, в якій учасники виконують жартівливі завдання, що випали за жеребом власникові предмета
фарисей — перен. лицемір, ханжа
фахові студії — професійне навчання
фельдштехер — з нім. польовий бінокль
ферії — канікули
ферментації — з нім. бродіння
ферменти — тут: думки, ідеї
фікус — бот. поширене у тропіках і субтропіках вічнозелене декоративне дерево або кущ
філософка — тут: жін. до філософ, філософиня
філософувати — філософствувати
фільварок — маєток, помістя
філяри — колони, стовпи
фіра — підвода
фірман — їздовий, візник
фіртка — хвіртка
фірчина — мала фіра, возик
флакон — тут: ваза
флаконик — тут: вазочка
форсувати — прискорювати, посилювати щось
форсуватися — швидко рухатися
фортепіян — фортепіано
фотель — м’яке крісло
фреквентована (не дуже фреквентована дорога) — неякісна, не добре зроблена
фронтові (двері) — передні
футрина — віконна рама
футро — хутряний виріб, шуба
X
характеристичний — характерний
хиба — недолік, вада, ґандж
хіснуватися — користуватися, мати користь
хлібодавець — годувальник
хлястуни — удари нагайкою
хоровитий — нездоровий
хосен (хісна) — користь
на хрипку — тут: від кашлю, хрипів
хутко — швидко
Ц
цвікер — з нім. пенсне
цвітень — місяць квітень
цвіти — квіти
цеголка — цеглинка
цера — шкіра
цигарничка — портсигар, папіросниця
цофатися — відступати назад
Ч
час — тут: рано
часопис — газета, періодичне видання
чвірка — четвірка (коней)
чей же — чи не
челядь — слуги, прислуга; домочадці
чин — справа, діло, вчинок
числити — розраховувати
чистилище — місце для очищення грішників
чіпочок — чепчик
чічероне — заст. екскурсовод у країнах Західної Європи, переважно в Італії
чудак — дивак
чужинний — незнаний, екзотичний
чура — джура — зброєносець
Ш
шалик — шарф
шампан — шампанське вино
шарпати — рвати, розривати, смикати
шваґер — чоловік сестри
швиндання — швендяння, бродіння
шеляг — старовинна дрібна монета
шити панчохи, шапочки — тут: в’язати, плести
шкло — тут: бінокль
шклянка — склянка
шляхотніший — благородніший
шпильковий — тут: хвойний
шпихлір — комора для зерна і муки
шпорти — спотикання
"штаб" — тут: оточення, свита
штивно — твердо, негнучко
штольня — горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, призначена для гірничих робіт
штукар — жартівник
шурин — брат дружини
шутер — гравій, дрібний камінь
Щ
щадити — заощаджувати
щадниця — ощадна каса
щаднича (каса) — ощадна
Я
янгол — ангел
яруга — великий яр
ярина — весняний хліб, посіви; поле; яровий; весняна городина
яриновий (город) — овочевий
1
С. 3 — "Апостол черні" — цей заголовок твору вказує на священика, попа, пастора, панотця, пароха, душпастиря, якого шанобливо називали отцем. Слово "апостол" вживається у такому значенні (за словником Бориса Грінченка (1907—1909): 1) один із дванадцяти учнів Ісуса Христа; 2) учитель, проповідник істини; 3) Книга дій і послань святих апостолів.
"Сучасний словник іншомовних слів" (2008) трактує так: 1) рел. кожний із дванадцяти учнів Христа, які проповідували Його вчення; 2) рел. Християнська богослужебна книга, що містить "Діяння апостолів" та їхні "Послання"; 3) перен. ревний послідовник і проповідник якої-небудь ідеї, вчення.
С. 3 — чернь — вживається тут у значенні: простий народ, низи суспільства (за словником Бориса Грінченка). Рядові представники якого-небудь громадського середовища, суспільної верстви (за "Словником української мови" в 11-ти томах (1970—1980).
2
С. 3 — fin de siècle — з фр. кінець століття.
3
Українка Леся. Правдивий літературний талант // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 31.
4
Кобилянська О. Про себе саму (Автобіографія в листах до проф. д-ра Степана Смаль-Стоцького) // Кобилянська О. Твори: В 5 т. — Т. 5. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 241.
5
Там само. — С. 239.
6
Українка Леся. Шматок життя // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 162.
7
Алчевська Христя. Злет жіночої душі // Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — К.: Держлітвидав України, 1963. — С. 175.
8
Химин Олеся. Ольга Кобилянська і національне питання. — Жидачів, 1944. — 33 с.
9
Українська радянська енциклопедія. — Т. 6. — K., 1961. — С. 514.
10
Томашук Н. О. Роман О. Кобилянської "Апостол черні" // Питання майстерності: збірник Дніпропетровського державного університету. — Дніпропетровськ, 1961. — Вип. 1. — С. 84.
11
Смаль-Стоцький С. Дорогії земляки! // Ольга Кобилянська: Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльності (1887–1927) / Зладив др. Лев Когут. — Чернівці, 1928. — С. 279.
12
Поети Празької школи. Срібні сурми: антологія / упоряд., передм. та літ. сильвети М. Ільницького. — К.: Смолоскип, 2009. — С. 453, 454.
13
Там само. — С. 521.
14
Поети Празької школи. Срібні сурми: антологія / упоряд., передм. та літ. сильвети М. Ільницького. — К.: Смолоскип, 2009. — С. 525.
15
Нова повість Ольги Кобилянської // Світ молоді. — 1936. — Ч. 10. — С. 15.
16
Вільде Ірина. Ева, Дора й тета Оля. "Апостол черні" О. Кобилянської // Світ молоді. — 1937. — Ч. 2. — С. 13, 14.
17
Один з багатьох. Під вражінням оповідання "Апостол черні" Ольги Кобилянської // Час. — 1937. — 4 груд. — Ч. 2613. — С. 3.
18
Шаповал М. Дорогий Друже Ольго Юліановно! // Ольга Кобилянська: Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльності (1887–1927) / Зладив др. Лев Когут. — Чернівці, 1928. — С. 252.
19
Нова повість Ольги Кобилянської // Світ молоді. — 1936. — Ч. 10. — С. 15.
20
С. 15 — столиця Ч. — очевидно, мається на увазі місто Чернівці — нинішній центр Чернівецької області, крайове місто Буковини.
21
С. 16 — шварцвальдський годинник — такий, що зроблений у Шварцвальді — гірська місцевість у Німеччині, на південному заході, де бере свій початок ріка Дунай.
22
З лат. — Що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові.
23
С. 26 — Покутівка — село, в якому мешкала родина отця Захарія і де розташовувалася парохія. За текстом твору, це була одна із двох маєтностей поміщика, дідича Освальда Ґанґе. О. Кобилянська використовує промовистий топонім, очевидно, створений її письменницькою уявою. В основі його — слово "покута", яке вживається у таких значеннях (за "Словником української мови" в 11-ти томах (1970—1980): 1) визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття; 2) покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін.; 3) церковне покарання за злочини або гріхи.
Нести покуту: 1) відбувати покарання за вчинений злочин, провину; 2) бути змушеним терпіти, зносити щось важке, неприємне.
Для священика отця Захарія, який є одним із образів твору, проживання у Покутівці є своєрідною покутою, адже тут він служить людям, будучи душпастирем, виконуючи свою життєву місію — богослова і проповідника.
24
С. 39 — Юліян Цезар Gallius, Юлій Цезар, Цезар Гай Юлій (102 або 100 — 44 р. до н. е.) — визначний державний і політичний діяч Стародавнього Риму, полководець, письменник. Був консулом 59 р. до н. е. У 58—51 pp. до н. е. підкорив Римові заальпійську Галлію. З 49 р. до н. е., спираючись на армію, поступово став фактично монархом. Був убитий внаслідок змови, очоленої Кассієм і Брутом. Автор "Записок про галльську війну" і "Записок про громадянські війни". У творі О. Кобилянської фігурує ще й під іменем Юліюс Цезар Ґалліюс. Цей історичний діяч був кумиром юності для героя роману "Апостол черні" — Юліяна Цезаревича. За творчим задумом письменниці навіть ім’я і прізвище українця є перегуком з давньоримським онімом. Більше того, первісна назва твору була "Юліян Цезаревич", що ще раз вказує на важливість цього героя в образній системі роману.
Саме Юлій Цезар присутній у картині сну молодого Цезаревича, про нього є згадки як про героя твору Вільяма Шекспіра "Юлій Цезар". Прикладом для наслідування для героя став давньоримський полководець, адже у фіналі твору Юліян Цезаревич обирає собі стезю воїна, як його дід Цезаревич.
25
С. 40 — Гомер — легендарний давньогрецький поет. Час життя Гомера визначають по-різному — від XII до VII ст. до н. е. З його ім’ям пов’язують створення епічних поем "Іліада" та "Одіссея".
26
С. 40 — Плутарх (бл. 46 — бл. 127) — давньогрецький письменник, історик і філософ. Головний його твір — "Паралельні життєписи" (паралельні біографії видатних греків і римлян, збереглося 50). Примикав до платонізму — вчення давньогрецького філософа Платона.
27
С. 39 — Французька революція і Республіка.
В історії Франції було чотири революції і три республіки.
1. Революційна ситуація, що склалася у Франції 1788—1789 pp., привела до Великої французької революції 1789—1794 pp., яка була результатом кризи феодально-абсолютистської системи. Штурмом Бастілії почався І етап Великої французької революції, внаслідок чого владу захопили велика буржуазія і ліберальне дворянство. У 1789 р. Установчі збори прийняли "Декларацію прав людини і громадянина". У 1793 р. у Франції було встановлено Першу республіку (це був II етап революції). У 1793 р. до влади прийшли якобінці (М. М. Робесп’єр, Ж. П. Марат, Ж. Ж. Дантон, Л. А. Сен-Жюст).
Велика Французька революція мала великий вплив на розвиток громадсько-політичної думки країн Європи, в тому числі і України.
2. Липнева революція 1830 р. у Франції — це буржуазна революція, що покінчила з дворянською монархією Бурбонів (режим Реставрації) і встановила Липневу монархію — владу буржуазії в особі короля Луї Філіппа.