І люди, які знали Симона, не впізнали його, так він був спотворений. Симон, уже з зашморгом на шиї, подививсь на людей, які похмуро й пригнічено стояли навпроти, і сказав:
— Ну, люди, прощайте.
Сказав так просто й буденно, наче не з життя йшов — з хати виходив.