Він захотів захистити її від усіх негідників, не відпускати і берегти, як найдорогоцінніший скарб.
— Варь, пішли разом покатаємося, я квитки зараз куплю.
— Ой, Володь, незручно, спасибі тобі! Я зараз з картки маминої зніму і віддам тобі!
— Перестань! Не хвилюйся, я зараз через додаток квитки куплю.
— Дякую! Я в казці опинилася!
Він посміхнувся і відкрив додаток.
На кораблі вони мовчали і дивилися вперед, взявшись за руки. Слова були зайвими.
Дві самотні душі, що знайшли один одного в такому величезному мегаполісі, злилися воєдино.
Володимир взяв її обличчя в свої долоні, довго дивився в очі, нахилився до її губ і сказав:
— Ну з братом ти, красуня, переборщила! Хоча на сльозу пробиває.
Зіниці Варвари стали схожі на котячі. Вона секунду дивилася на Володимира, а потім дзвінко розреготалася.
— Де я прокололася?
— Двічі.
— Ну?
— По-перше, провінціалка не користується такими дорогими і нішевими ароматами. Я вже тоді почав підозрювати, що простачка не така проста, як здається. А по-друге, тільки що. Перед тим як піднятися на борт, я відкрив електронну пошту, щоб знайти код квитків для контролерів, а ти сказала, що можна зайти і по сканкоду квитка без набору номера, просто
відкривши його на телефоні. Це було епічно. Звідки, думаю, провінціалка знає про сканери і коди, з її телефоном з Льодовикового періоду?
— Так! Облажалася я, але ти сам винен. Терся об мене весь час, я і втратила голову, хоча я на роботі не закохуюся.
— А що, якщо ти закохалася? Або якщо я закохався?
Він подивився їй прямо в очі і притиснув до себе. Варвара притягнула його за шию і ніжно поцілувала в губи.
— Добрий вечір, дорогі глядачі! Сьогодні у нас в гостях чарівна, я б навіть сказав, магічна пара Володимира і Варвари, найвідоміших в соціальних мережах енергетичних магів. Вони вже виконали бажання сотень людей! До них на марафон бажань записуються люди за кілька місяців, так як місця в потоках бажань строго обмежені.
— Варвара, Володимир, ви вже рік займаєте лідируючі позиції за кількістю передплатників, ваша сім'я знаходиться на десятому місці в списку найвпливовіших людей в нашій країні, багато хто називає вас шахраями і брехунами, хтось — виконавцями бажань і цілителями душ, скажіть, що ви думаєте з цього приводу?
— Добрий вечір, Україна! Добрий вечір, дорогі глядачі і телеглядачі! Так, наші марафони бажань унікальні, ми розкриваємо потенціал людини, даємо точку опори і відкриваємо енергію! Ми змушуємо людей вірити в себе, адже наше життя неповторне і єдине! Кожен день ми повинні проживати, як останній!
— Варвара і Володимир, У мене до вас таке питання: чому ви закликаєте ваших самотніх передплатників знайомитися в метро? Чому саме там? А не в кіно або в бібліотеці, наприклад?
— Так! Нам часто задають це питання. Все просто. Метро — це унікальне місце, там ти можеш читати, слухати музику, розглядати людей, і звичайно, знайомитися. Навіть якщо співрозмовник тобі не сподобається, ти можеш вийти з вагона і забути його назавжди. Тут можна поступитися місцем красивій дівчині, посміхнутися їй, пропустити вперед на ескалаторі. У метро щодня їздять тисячі красивих і самотніх
людей, які просто не помічають один одного. Тому спускаючись в метро, пам'ятайте, може саме сьогодні ви зустрінете любов і сенс всього вашого життя!
Ляльковод
Земля ж була безвидна і порожня, і темрява над безоднею, і Дух Божий носився над водою. Буття 1: 2.
Ляльковод подивився на тильну сторону своєї долоні скляним оком, відкриваючи на руці додаток ток-ток. Ляльки сьогодні не особливо активні, його ляльки. За свою активність, вони отримували нагороду: їжу і нову порцію повітря в свої прозоро-рожеві кокони, які називалися токдомами.
Ляльки перестали розмножуватися з тих пір, як на планеті сміху через глобальне потепління і дві біологічні війни повністю змінився клімат і екосистема. Але їх було багато, все ще багато.
Перша біологічна війна забрала набагато менше, ніж очікувалося. Його ляльководики рапортували про успіхи з усіх континентів. Вони швидко і бадьоро виходили на зв'язок, звітуючи про дії своїх біологічних військ. Але результат Ляльковода не задовольнив від слова зовсім. Ляльки виявилися стійкими, сильними і хоробрими. Вони примудрялися не тільки виживати, а й набувати загадковий імунітет. Друга біологічна війна була більш продуктивною. Вона стала найстрашнішим вершником Апокаліпсису. Ляльок на Планеті Сміху стало рівно в сім разів менше, але цього Ляльководу було достатньо для переглядів, лайків і активності в його дітищі, в його ток-тоці. Він обертав скляним оком, радіючи, що тепер з ним лише ті, хто любить його віртуальну дитинку, хто захоплений нею, хто відданий ток-току. Тепер він по-справжньому любив своїх ляльок, адже кожна з ляльок була активним користувачем.
Він створював його, баюкав, пестував. Він намагався створити ідеальне дітище, повністю вбиваюче розум і почуття, що забирає волю, вимагає лише одного дивитися і лайкати. Він подарував лялькам ток-ток, щоб вони назавжди забули про щастя, про любов, про сім'ю, про мудрість, про благородство, про віру і про життя. Про самі нудні і маячні речі, які робили ляльок нещасними і самотніми. Без ток-току ляльки були нудними і сірими, вони задумливо любили сидіти з книгами на лавочках в парках, вони витрачали час в бібліотеках, отримуючи нікому не потрібну вищу освіту, вони ридали над померлими родичами, тому що відчували дурні почуття любові і жалості, вони реготали до сліз з такими ж тупими ляльками і називали це смішним словом "дружба", по всяких дрібницях дзвонили огидним батькам і не менш огидним дітям, загалом, робили все, тільки не реєструвалася в його улюбленому дорогому ток-тоці.
Він дав їм таблетку від усіх проблем відразу: від безгрошів'я, від нещасного кохання, від самотності, від розуму. Йому більше не треба змушувати їх. Вони самі. Тепер вони роблять все самі. Ляльки перестали читати, спілкуватися і любити. Тепер вони цілими днями сміялися і танцювали на п'ятнадцятисекундних відео, активно коментували один одного, робили репости, придумували цілі постановочні сценки, іншими словами
лише тепер вони всі були по-справжньому щасливі. Вони були самі собі актори і режисери, друзі і вороги, самі собі сім'я. Їх надбання, їх найбільше багатство, це був їх профіль, в якому зберігалося усе їх віртуальне, яскраве, музичне, фільтроване, одним словом, справжнє життя.
Тепер ляльки сиділи в своїх коконах, боячись вийти і вдихнути отруєне повітря. Вони були залякані і зломлені. Залежно від кількості переглядів рекомендованих відео їм подавалася порція повітря і пластиковий контейнер в кокон через спеціальні труби, але не більше ніж на наступні двадцять чотири години. У пластиковому контейнері лежала пластикова пляшка фільтрованої рідини з цікавою назвою "Водний продукт" і три пластикових пакетика "корм спеціальний з вітамінами і мінералами, вироблено на Планеті Сміху".
Якщо лялька не заливала відео більше двох днів, труба з повітрям автоматично від'єднувалася від кокона, блокуючи отвір спеціальним люком. Лялька могла подати скаргу в службу підтримки, але розгляд скарги займав занадто багато часу, набагато більше, ніж вистачало повітря в коконі для існування ляльки. Служба Підтримки працювала, не покладаючи рук, але все одно прецедентів уникнути не вдавалося. Іноді відео ляльок блокувалися автоматично, у зв'язку зі збоями зв'язку. Останні збої через потужні землетруси були найдовшими за всю історію, ляльки перебували без зв'язку майже чотири години. Багатьом повітря в кокон так і не надійшло, хоча відео були залиті в строк і повинні були забезпечити ляльку на наступну добу диханням для діяльності в ток-тоці.
Якраз сьогодні в додатку почався невеликий бунт, ляльки обурювалися недосконалістю системи і неполадками зі зв'язком, яку команда ток-току повинна була забезпечувати до самого кінця світу. Активність впала у зв'язку зі смертністю і багато з ляльок вже записували п'ятнадцятисекундні відео зі скорботними обличчями в пам'ять про тих, хто позбувся повітря через землетруси. Вони скаржилися
на катаклізми і на усі природні явища, на чому світ стоїть, запустивши флешмоб #fuckyouearthquake#.
Маленька червона точка істерично, немов блукаючий нерв, миготіла по голографічному екрану на всю стіну. Ляльковод перевів погляд на статистику і на кількість переглядів. Він відправив повідомлення в загальний чат своїх ляльководиків, яке складалося з смайла з оком і знака питання.
Один з ляльководиків надіслав смайл з землетрусом і розведеними руками, мовляв нічого не могли зробити.
Ляльковод підняв брову і включив на руці пошук профілю цього ляльководика. Активувавши оком ярличок "видалити", ляльковод із задоволенням спостерігав, як дурна відповідь може коштувати життя не тільки ляльці, а й ляльководику. Ім'я, номер, фотографія ляльководика випилювалася з усіх онлайн систем, фарбуючись в тьмяний коричневий колір, це означало, що ляльководику перекрився доступ повітря миттєво, а його дані перетекли в архів Планети Сміху.
Ляльковод повторив в загальний чат ще раз своє повідомлення. Більше тисячі іконок ляльководиків мовчазно блимали з загального екрану. Вони вже кілька місяців не бачили онлайн страти, тому їх напруга відчувалася через голограму екрану. Ляльковод любив точність і стислість. Не те щоб він любив стратити прилюдно, просто підтримував дисципліну в дружному і злагодженому колективі.
Він же управляє Планетою Сміху в кінці кінців, а не якою-небудь планетою скорботи.
Почекавши пару секунд, він вже хотів було вжити додаткових заходів, які були оновлені в мікрочіпах у кожного ляльководика, але екран м'яко підсвітився рожевим кольором нового повідомлення.
Повідомлення складалося з декількох смайлів, а саме, запаленої свічки, рук, які моляться, значка ток-току, зомбі та значка нескінченності. Слідом за повідомленням в чат надійшов файл з примітивною програмкою, зробленої за кілька хвилин, але Ляльковод вже зрозумів всю геніальність задуманого. Звичайно, віртуальні кладовища! Тепер профіль померлої ляльки не буде фарбуватися в коричневий і зливатися в архів. Тепер профіль померлої ляльки буде продовжувати функціонувати нескінченно!
Система буде автоматично постити його відео, проставляти лайки тим, на кого лялька була підписана за життя, робити репости і повторювати всі дії спочатку знову і знову, так би мовити, нескінчено по замкнутому колу.
Ляльковод відправив ляльководику значок з піднятим великим пальцем вгору.