В селянській хаті
Столи накриті,
Поли помиті;
Село вже знає,
І все чекає:
"Яка щаслива —
Діждалась сина!"
...Пітьма патлата...
Забрала шахта
(Три роки) мужа;
Й сама нездужа;
І у тривозі:
"Не платять й досі..."
— Ти як тут, мамо?
— Що люди — маю...
Ми ж — не міністри!..
Тобі поїсти
Столи накриті;
Столи накриті,
Поли помиті...
...Дитинства миті
Спливли у сина:
"Ой, мамо, сива!..";
Обніме, стане:
"А не востаннє?.."
Світи забрали
(Хіба питали-)
Від хати й поля
На кращу долю —
Весь вік блукати...
А мати, мати —
Свята Марія!..
...Он, майоріє
Дитинства хата;
Дитинства хата —
Бросова хата —
Наче розплата!!!
— Та все в порядку —
Зібрала грядку;
Живу в достатку;
Ось і криниця
(Писав же — сниться);
Вода, напийся;
Ще до вокзала
Тобі набрала...
...У хаті — свічка;
Ще світить пічка —
Зварила курку;
— Знімай вже куртку —
Твоя сторонка!..
...Це самогонка —
Пом'янем батька...
Вже не багацько
Нас у селі...
...А як малі?..
...Дровець підкину —
Забула, сину...
— Я піду, мамо!
— Та їх там мало —
Всі забирай!..
...Селянський рай...
Селянський рай?!
А ти в раю
Пожив би
В хаті на краю;
Відірваним від світу;
Десь у містах
Учені діти;
Онуки й діти;
Одна-однісінька —
І темінь...
— Ти, мамо, кремінь!
— Ти, мамо, кремінь...
— Який там кремінь,
Винувата, —
Я, сину, вата;
Я, сину, вата...
...Ясинувата...
...Пітьма патлата
На місто впала;
Біля вокзала
Неон палає;
Хто проводжає?..
Синочка — мати...
...Ясинувата...
"Я, сину, вата...";
"Я, сину, вата..."