Вавілон на Гудзоні

Олег Чорногуз

Сторінка 58 з 60

Коли ж такі процесії траплялися, то вони були значно пишніші, ніж похорони якогось манхеттенського бродяги, котрий несподівано задубів тільки тому, що зненацька випав сніг і перестало йти тепло через чорну манхеттенську ґратку.

Мила моя! Ось спеціально для тебе я виписав лише заголовки з деяких можливих і неможливих газет:

"Суд над конгресменом". "Найбільший аферист і банкрот в історії". "Кандидати побилися". "А сенатор у тюрмі". "Грабунки під час бурі й землетрусу". "Чотири жертви грабіжників". "Злодійка на посаді директора банку". "Міністр релігії перед судом атеїстів". "Подвійне життя конгресмена". "Начальник пошти – співучасник її пограбування". "27-й офіційний шлюб Елізабет Вулф". "Любовні пригоди Елізабет Рей – 2 сенатори і 1 представник палати. Її інтимні друзі й магнітофон під королівським ліжком". "Викрадення "курячого короля"". "Дружина Данієла звинувачується в убивстві чоловіка". "Убитий вчорашній конгресмен – сьогоднішній свідок". "Рекордний хабар фінінспектору". "Засуджений за рабовласність". "Злочини маніяка". "Крадій підводного атомного човна". "10 років за 10 мільйонів". "Викрадення членів сім'ї ювеліра". "Вбивство за спадщину". "Мільйони у сміттєвих мішках". "Звіряче вбивство магната і ювеліра". "Сексмашини для багатіїв". "Куленепробивне пальто". "Пограбування музею". "Іподромна афера". "Пограбування святинь у церквах, монастирях, соборах". "Самовбивство натурниці". "Розгром супермаркету наркотиків". "Наркомани задушили аптекаря". "Війна між контрабандистами – постачальниками гашишу". "Кокаїн – голлівудська епідемія". "Арешт короля маріхуани". "Безневинні жертви гангстерської міжусобиці". "Постріл главаря мафії: тільки в потилицю". "Смерть "хрещеного батька"". "Похований живим". "Вирок сутенеру". ""Міс Америка" й порнографія". "Жодного цента на власні похорони". "Урочисті похорони улюбленого песика". "Сльози й ридання". "Песик Тодді й заповіт його хазяйки – поховати в одній могилі", "Жертва диявола". "Інструкція для самогубць – мільйонним тиражем". "Бестселер". "Демонстрація проституток і лесбіянок". "Парад гомосексуалістів". "Сатир і Голлівуд". "6 тисяч проституток і 59 сутенерів". "Притон работорговельників". "Профспілка проституток". "82 дружини Джованні Вайлото". "Білі рабині в Гарлемі". "Делегація гомосексуалістів біля Білого дому". "Бандит у костюмі Адама". "Будинок – кладовище". "Снайпер за дітьми". "Вбивав заради задоволення". "Негр Девід Баллок насолоджувався вбивством дітей". "Хлопчики в ролі дівчаток". "Телебачення і злочинність". "Ріст злочинності у Нью-Йорку". "Народжена під деревом". "Виселений з квартири за неплату". "Жертви першого снігу", "Грабіжники на кладовищі". "Зброя вдома обов'язкова". "Небезпеки автострад". "Зловмисник з ножем біля горла банкіра". "Несолодке життя мільйонерів". "Вбивство за 50 центів". "Пацюки загризли жінку". "25 вироків за ґвалтування". "Неповнолітній садист". "Дівчинка-вбивця". "Убивство на Манхеттені". "Постріли з авто". "Стрілянина на порозі церкви". "Снайпер по жінках". "Трупи дітей у багажнику. автомобіля". "Звірство в монастирі". "Терорист на шосе". "Снайпер на мосту "Вайнстоун". "Постріли в лікарні". "1821 вбивство за рік". "Трущобні вбивці". "21 труп дітей". "Осада поїзда". "315 років тюрми". "У розпачі божевілля". "Бандити на вулицях Бронкса". "Помста зятя". "Викинутий з хмарочоса хлопчик". "5 жертв маніяка на Манхеттені", "Близнята, викинуті на смітник", "З ножем по парку". "Доктор смерті за ґратами". "Перерізав горло від вуха до вуха". "Смерті в притонах". "Няня – вбивця дітей". "Садистка з Лос-Анджелеса". "Голі жінки навколо міста – мертві". "Убито 11 негрів". "Убивця негритянських дітей". "22 трупи дитини". "Масове вбивство в гральному притоні "Ва-Мі" ("Чудовий Китай".– Переклад мій.– В. К.)". "Кладовище жертв у тунелі". "Мати-вбивця". "Дорогий татусь продає доньку в притон". "Батько – зведенюк". "Проститутка й донька в одній особі". "День народження із... смертю". "Убивця для батька". "Син – ґвалтівник матері". "82-річна і секс". "Вампір з Бронкса". "Три тисячі років тюрми". "Браття любові". Аби усім цим "братам любові" дати по три тисячі років тюрми або виселити на якусь іншу планету, то я спав би спокійно.

Інколи, милуючись зірками нічного неба (їх видно й над Нью-Йорком, коли залізти в погріб, а вітер подме з Атлантики й розвіє смог), думаю про тебе, про вічність і про прийдешність поколінь. Про майбуття планети.

Люба моя! Вчора виписав кілька оголошень. Група астрологів різних традицій, зв'язана з Індією та Тібетом, розшифровує і пояснює (звичайно, строго конфіденціально) індивідуальність. Відповіді практично дає на будь-які питання з аптекарською точністю.

Взагалі комісар поліції міста Нью-Йорка проти цієї групи астрологів – сліпе кошеня. Він і половини того не знає, що відає ця група. Або візьми всевидющу Ольгу. Вона відведе і нещастя і дурне око. Але на цьому не зупиняється. Якщо ставка подвійна, то ще лихо відведе й од вашої сім'ї. Бач, як усе просто вирішується. І не треба забиратися на сто десятий поверх, щоб світ побачити таким, яким він є. За двадцять-тридцять доларів всевидюща Ольга й так про все розповість. Вона ще й передбачає. Гадає на картах, на долоні, на чайних листках, сковорідках і кухонних ножах.

Можливо, в когось є певні труднощі на сімейному фронті чи, скажімо, не все гаразд з отим карапузом із стрілами, якого називають амурчиком, – не падайте духом – 10 доларів, і Амур запустить півсотні стріл, куди тільки тобі забажається. Причому негайно. Ти не встигнеш вийти із кімнати Ольги, а жених біля твого порога, тут як тут.

– Мадам, вашу руку. Вашу руку й серце.

Про гаманець теж чомусь не повідомляють. Про це, очевидно, слід читати в підтексті. Словом, Ольга успіх гарантує. Як у найкращій хімчистці. А їй ще й кидають: "Чого вилупилась?"

Особливі консультації тут дають жінкам, яким за 32 роки. Про 40 і 50 нічого не сказано. Певне, делікатність проявляють. 32 роки – межа жінки. Тобто той вік, коли ще сміливо можна показувати паспорт. Якщо раптом за 65, то так само проходить після тридцяти двох.

А вчора (теж дізнався з газет) відбувся симпозіум ворожок-гадалок. Шкода, що про це не повідомили заздалегідь. Мав намір піти. На багатьох симпозіумах світу був. А от на такому, боюсь, ніколи й не доведеться. Як не доведеться потрапити на з'їзд (тут міцніше слово підібране) азіатської та італійської мафії. Щось "хрещені батьки" з "Коза ностри" знайшли спільне з китайськими бандами. "Літаючі дракони" та "Тіні марева". Одна банда краща другої. Самі тільки назви їхні про щось та говорять. Гадаю, і в цьому випадку коментарі зайві.

Але годі: гуд бай, моя люба! Як тільки ти вивчиш напам'ять цей лист і почнеш цитувати його сусідам з нашого будинку, я тобі наступного надішлю. Ти не уявляєш, як їх тут легко писати. Обкладаєш себе газетами, береш ножиці й виписуєш все підряд. Потім трохи домислюєш і не встигнеш озирнутись, як у тебе за один лише вечір набігло не менше десяти сторінок довершеного, насиченого думками тексту. Треба тільки оволодіти мистецтвом усвідомлення зачаєної в ній люті.

Люба моя! Признаюся тільки тобі одній: якщо так далі піде, то з Нью-Йорка я привезу готовий роман у листах. Для чого відкладати на завтра? Для чого це робити дома, коли в мене є вся можливість його написати тут? Дома, сама знаєш, за обов'язками нічого не встигнеш",

Тепер ви відчули, яка сила таланту. Я теж міг би написати роман у листах. Але боюсь бути не оригінальним, хоч, звичайно, такого письменника, яким є Коротич, наслідувати не гріх, а честь.

Читаючи роман В. Коротича "Лице ненависті", я переконався, що дружина – це та високо благородна істота, яка може перенести все. Навіть листи, якщо це так подобається чоловікові.



МАЛЕНЬКИЙ РЕКЛАМНИЙ АНОНС № 32

Як я не люблю подорожувати і реально і в уяві, але ніколи не думав, що доведеться побувати на Тому Світі.

Я щасливий, що жив у Нью-Йорку – першій столиці світу, якщо вірити путівникам. Я щасливий, що бачив його на власні очі – цей сучасний Вавілон на Гудзоні, а найбільша моя радість, що після перебування в ньому маю все-таки змогу написати ці рядки й сподіватися побачити їх окремим виданням.

Якщо у творі, як, маю надію, читачі самі переконалися, передано не тільки образи баченого, але й роздуми над враженнями, то в цьому розділі мовитиметься про силу того почуття, що називається ностальгією. В останні дні перебування далеко від Батьківщини воно так бентежить, що лічиш буквально кожну хвилину, яка наближає час повернення на рідну землю.


Розділ XXXII. ПОВЕРНЕННЯ З ТОГО СВІТУ

Багато чого бачив я у Нью-Йорку. Особливо на Манхеттені. Бачив "Метрополітен-оперу" і Метрополітен-музей. Бачив Рокфеллер-центр і Лінкольн-центр. Бачив хмарочоси Емпайр стейт білдінг і Пан-Амерікен білдінг, Крейслер-білдінг. Бачив собаче кладовище й собачий госпіталь, бачив собачий готель і собачі магазини. Я майже все бачив – окрім хіба що цирку. Та, гадаю, те, що впадало в очі на білому Бродвеї, – повністю заміняє цирк. Я б сказав, заміняє навіть суперцирк, і, мабуть, дуже добре, що той цирк не виїзний.

І ось я вдома. Ще ніколи земля не була такою близькою, дорогою і рідною, як цього разу. Запах її я відчував крізь забиті смогом пори свого тіла й обшивку авіалайнера.

Я опускався по трапу, й мені хотілося якнайшвидше кинутися до тих, хто нас зустрічав, і всіх підряд розцілувати. Та, торкнувшись землі, раптом відчув, що мій ентузіазм спадає, і я лише міцно потис товаришам руки. Коли охолов остаточно (довго не подавали автобуса), а повітря в Борисполі було морозяне, то подумав: "Друзі небагато втратили, не відчувши на собі моїх щирих і гарячих поцілунків".

А разом з тим я стояв і ще не вірив, що вже вдома. Хотілося упасти на рідну землю, особливо на клумбу із припорошеними інеєм чорнобривцями.

Приїхавши додому, дружина одразу запитала, що я привіз.

– Тобі і друзям подарунки, а собі – гастрит.

Розпакувавши валізи і оглянувши сувеніри, вона несподівано втратила те, що ми називаємо по-іноземному – оптимізм.

– Де ти був? – голосом слідчого, який не звик довіряти словам, а тільки фактам, поцікавилась вона.

– В Америці! У Сполучених Штатах.

– Перестань! Хоч на старості літ знайди у собі мужність признатися, де це ти стільки їздив? Що оце, читай:

"Я приїхав з Америки.

54 55 56 57 58 59 60