Росія повинна зрозуміти, що ніхто силою не зажене нас до Митного союзу. Україна вільна і будуватиме стосунки із сусідами на рівноправних засадах. Тому ми закликаємо владу чинити так само і хоча б на тиждень заблокувати російські товари. Також ми закликаємо народ до місячного їх бойкоту", — наголосив голова організації Руслан Цекела. Активісти влаштували перед посольством невелике дійство. Принесли з собою дерев'яний стіл і розклали на ньому пляшки пива, мінеральної води, консерви, шоколад та пакети мобільного оператора МТС російського виробництва, які продаються в Україні. Облили товари запалювальною рідиною та підпалили.
"Це була символічна акція для загального усвідомлення: в Україні є люди, які готові відстоювати свої права. Це поки що перша, попереджувальна, дія. Ми хочемо, щоб Росія зрозуміла: українці вміють захищати свої інтереси", — підкреслив Цекела. Він зауважив, що фактичне бойкотування українських товарів — сценарій Росії з метою втягування України до Митного союзу. "Тому нам треба готуватися до тримісячної боротьби, щоб допомогти українській владі підписати угоду з Євросоюзом", — наголосив активіст.
Прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив створити робочу групу для врегулювання проблемних питань російсько-українського торговельно-економічного співробітництва. Групу очолив віце-прем'єр-міністр України Юрій Бойко. За дорученням М. Азарова група мала внести на розгляд Кабміну погоджені пропозиції щодо врегулювання проблемних питань з РФ, які виникли в торгово-економічній сфері.
— Якщо справа має такий вигляд, як описує Федерація роботодавців, втрати України справді можуть бути значні — до 10% нашого експорту. Щоб не допустити цього, ми зараз домовляємося про проведення найближчим часом консультацій із Росією щодо цих питань, — заявив урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав, Євразійського економічного співтовариства та іншими регіональними об'єднаннями Валерій Мунтіян. — Але Україна має право на захист національного споживача і виробника від низькоякісних товарів. Якщо на те будуть вагомі причини, підтверджені уповноваженими органами України, то обов'язково вживатимемо відповідних заходів. Наші національні інтереси обов'язково захищатимемо...
Президент РФ Володимир Путін у телефонній розмові з президентом України Віктором Януковичем обговорив питання двостороннього співробітництва, в тому числі пов'язані з митним оформленням вантажів на українсько-російському кордоні. Як повідомили у департаменті прес-служби та інформації уряду РФ, рішення про призупинення імпорту з України приймалося митною службою, на рівні Кабінету міністрів ніяких розпоряджень не було.
16 серпня керівник Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко зустрівся з українською делегацією для обговорення перспектив повернення на російський ринок кондитерської продукції корпорації "Рошен". Претензії Росії до України у царині захисту прав споживачів не варто вважати торговельною війною, заявив перед початком переговорів Онищенко. "У нас іде професійна робота. Ми маємо конкретний довгий перелік претензій у площині законодавства, що стосується сфери захисту прав споживачів, — зазначив він. — Але якщо це називають торговельною війною, нехай це називають торговельною війною".
Роль миротворця взяла на себе Єврокомісія, яка закликала обидві країни якнайшвидше врегулювати торговельну суперечку, згідно з правилами та зобов'язаннями Світової організації торгівлі (СОТ). Про це повідомив представник ЄК із питань торгівлі Джон Клансі в Брюсселі.
Синиця чи журавель?
Із наближенням дати підписання угоди про асоціацію з ЄС в суспільстві все більше розпалювалася дискусія щодо геополітичного вибору: ЄС чи Митний союз? Українцям довелося "переварювати" чимало суперечливої пропагандистської інформації. "Тісна співпраця з ЄС — катастрофа, натомість вступ у Митний союз — порятунок для України", — твердили представники громадської організації "Український вибір" на чолі з кумом Путіна Медведчуком. "На вашу країну після підписання Угоди про асоціацію з ЄС впаде манна небесна", — переконували західні пропагандисти. Чого ж насправді слід було чекати від вибору, який постав перед державою?Почнемо з Митного союзу. Це економічне об'єднання буде природним, можна сказати, братнім, бо населення країн МС дуже близьке нам за менталітетом, переконували прихильники євразійської інтеграції. Пояснювали це і спільними 70 роками історії, і тим, що понад 20 мільйонів громадян Росії — українці з походження, багато наших єдинокровних братів живе і в Білорусі та Казахстані. Своєю чергою серед громадян України — близько 10 мільйонів росіян. Треба також враховувати територію РФ — 26 млн кв. км (це 15% земної суші!) і 215-мільйонний ринок споживачів. Цим величезним простором вільно рухатимуться товари, капітали, робоча сила.
А що означає для нашої економіки одержувати газ не по 420 доларів за тисячу кубометрів, а по 165 чи хай і по 350? Завдяки дешевшому блакитному паливу зможемо вдвічі знизити собівартість наших основних експортних товарів — металу, міндобрив і зерна — та підвищити їх конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, твердили пропагандисти МС. Три країни — Казахстан, Росія, Україна — утворять потужне зернове об'єднання (пул), яке робитиме погоду на світовому ринку. Крім цього з Росією у нас підписано 23 спільні науково-виробничі програми на 56 млрд долл., на які вона готова виділити гроші, бо сама в них зацікавлена. Йдеться про реалізацію сумісних інноваційних розробок у сфері космосу, авіації, суднобудування, енергетики, оборонно-промислового комплексу. Маємо унікальні проекти щодо виробництва ракетоносіїв, танків, літаків, морських та річкових суден. Якщо протягом року-півтора їх не реалізувати, вони стануть нікому не потрібні, а ми втратимо шанс потрапити до кола високо— технологічних держав світу. До речі, останнім конкурент не потрібен, а тому вони робитимуть усе для перетворення України на сировинний придаток ЄС або інших країн. Вони продаватимуть нам продукцію з високою доданою вартістю, а від нас чекають зерно, ріпак, руду та іншу сировину. В такій ролі нам нічого не світить, переконують симпатики євразійської інтеграції.
На країни — члени Митного союзу припадає 25% світових запасів природного газу, 9 — нафти, 11% — експорту сировини на планеті. Зовнішній товарообіг країн — членів цього Союзу з третіми країнами торік становив 939,3 млрд дол., а товарообіг з Україною, за різними джерелами, від 58,5 до 63 млрд доларів. Тобто повна чи часткова втрата величезного ринку під боком може обернутися катастрофою для нашої економіки, тим часом ще не відомо, наскільки відкритим для українських товарів буде ринок ЄС та як позначиться товаропотік із Європи на економічній ситуації в нашій країні. І де взяти десятки мільярдів доларів для приведення української економіки у відповідність до стандартів ЄС? Зрештою, чи варто пхатись у євроспільноту, яка, за деякими прогнозами, перебуває на межі розвалу, підточувана внутрішніми протиріччями та фінансовою кризою, тоді як Митний союз — нібито в чудовій економічній формі, що гарантує його учасникам розквіт? "То, може, краще російська синиця в руках, ніж європейський журавель у небі?" — запитують ті, хто сумнівається у євро— інтеграційному виборі України.
Однак євроінтегратори ці козирі досить успішно били. Звертали увагу на те, що останнім часом, ніби шило з мішка, витикаються внутрішні протиріччя між членами Митного союзу. Якщо раніше тільки президент Білорусі Олександр Лукашенко дозволяв собі різкі випади у бік цього об'єднання, то на останньому саміті СНД у Мінську ми почули і обурений голос глави Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який поскаржився на те, що на шляху казахстанських товарів до російського ринку наставляють забагато рогаток. Ряд спостерігачів відзначали, що громадяни Казахстану стали критичніше ставитися до участі держави у Митному союзі, що, вочевидь, є реакцією на зміну позицій щодо цього об'єднання глави держави та уряду. "Ми створюємо в рамках Митного союзу єдиний наднаціональний орган, як мені пояснили у Москві. Ну і де тут захист наших національних інтересів?! До створення Митного союзу Казахстан мав певні ціни на споживчі товари — зараз вони зросли. Населення запитує: а навіщо нам Митний союз, якщо ціни на товари піднімаються? А тут на місці ми нічого не можемо вирішити, тому що всі відповідальні органи — у Москві", — якось нарікав прем'єр-міністр Казахстану Кайрат Келімбетов.
Стало відомо про створення в цій країні групи, що ініціює проведення всенародного референдуму, на якому має вирішитися питання подальшої участі у Митному союзі. До цього громадського органу увійшли опозиційно налаштовані представники з усіх 14 областей країни. Відповідні документи вже передано до Центральної виборчої комісії, котра повинна була призначити референдум. Ніхто не сумнівався: ініціатива насправді належить офіційній Астані, яка, ймовірно, хоче використати цей захід як інструмент тиску на Москву або як вихід із глухого кута, в якому може опинитися незабаром Митний союз. Варто нагадати, що під час останнього візиту до турецької столиці Нурсултан Назарбаев сказав "за" створенню Тюркського союзу, який об'єднуватиме всі тюркські народи від Середземного моря до Сибіру.
Ця позиція казахстанського лідера явно суперечила планам Москви щодо євразійського об'єднання. Отже, не все гаразд було на той час у митному царстві, яке будував Путін? Це мало насторожити нашу владу і змусити пильніше придивитися до стосунків між членами утворення: чи не будуються вони за схемою "метрополія (Росія) плюс колонії (всі інші країни)"?
— Якщо ми прагнемо бути серед високорозвинених цивілізованих держав, то не можемо об'єднуватися з тими, економіка яких побудована не на ринкових засадах, бо ж знаємо, що за вказівкою Путіна чи Лукашенка застосовуються санкції до господарських об'єктів, розподіляються фінансові ресурси тощо, — говорив екс-міністр економіки України Володимир Лановий.
На його думку, приєднання до Митного союзу нічого не дало б Україні з точки зору підвищення економічного потенціалу.