обминали її. В сій своїй замітці я не маю на меті характеризувати творчости Лесиної, скажу тільки коротко: твори її стали б окрасою кожної з європейських літератур. Глибоке почуття пекучої любові й непохитної віри, героїчний настрій поетеси, разом з тим широкий світогляд письменниці й глибинь її думки підносять твори її на надзвичайно високий рівень. Вони буквально переймають читача вогнем серця й натхнення самої Лесі Українки. Й не дивно: сі твори — се саме життя її, її страждання, її сльози, її зброя, її віра й любов.
Останній раз, в маю сього року, коли я бачила Лесю Українку в Київі, вона оповідала мені, як турбувалася перед страшною операцією в Берліні за свою п'єсу "Руфін і Прісціла", що не скінчить її, що вмре і не скаже людям того слова, яке так хотіла сказати.
— А потім, my dearest friend, — додала вона з ухмилкою, — побачила я, що, як кажуть у нас: прийшов Прокіп, — кипить окріп, пішов Прокіп, — кипить окріп, і без Прокопа кипить окріп.
Червоною ниткою переткано всю творчість Лесину почуттям високого героїзму. Героїнею була вона і в поезії, і в щоденному життю. Але се був не той героїзм, що вибухає, як лава, кривавим полум'ям з жерла вулкана, коли сила натиску нижніх шарів підійма його до небес, се був не той п'янючий героїзм великих дзвінких хвилин життя, коли й "крамар героєм стає", — її героїзм був героїзм великого серця й залізної волі, що бореться з щоденними буднями життя.
Можна офірувати рідному краєві все, та коли людина чує одгук на свою офіру, — офіра легкою стає. Леся одгука майже не чула, — її твори були вищі середнього рівня її часу. В якийсь лихий жарт заграла з нею доля: перші несмілі проби Лесині зустріли тепло і щиро старші і молоді товариші. Критика привітала її перші видання і піднесла її творчість на високий рівень. Читачі захопились її поезією, і Леся зайняла відразу чільне місце в українській літературі, але останніми роками, коли творчість її піднеслась до найвищого ступня, коли вона пішла на снігову верховину життя, — читачі лишились в долині.
Проте Лесиної Любови, Лесиного завзяття не зламало ніщо.
Біля неї вигравало на сонці широке море російської літератури, російської суспільносте, де б завчасу зрозуміли і піднесли її, — але вона лишилась в своїх Термопілях, "вірна законам своєї країни".
На залізний вівтар свого убогого краю вона поклала все, що мала, — талант, і серце, і свої недовгі дні.
Шумує життя і наче не розуміє того, щ о воно втеряло. Я живу, дивлюсь надоколо, стою на варті біля дорогих могил, і з душі моєї, як туман над осіннім лісом, підіймається холодне почуття образи, образи за мертвих.
"І без Прокопа кипить окріп". Кипить окріп і буде кипіти. Але одшумує життя, і прийдуть ті, що відчують всю глибінь її творчости, всю красу її душі.
Українська література втеряла з нею одного з найбільших поетів життя — втеряла душу, яка рідко коли пробуває на землі.
Пояснення:
ХВИЛИНИ ЖИТТЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Уперше надруковано в журн. "Літературно-науковий вістник". — 1913. —Т. 64. — С. 12-31.
Автограф невідомий.
Подаємо за першодруком.
1 Слова Гамлета з однойменної трагедії У. Шекспіра.
2 ...о Id people. — Старший (англ.).
3 ...перший вірш свій написала вона, коли їй було 12 рокі в... — Перший вірш Лесі Українки "Надія" датовано 1880 р., тобто тоді поетесі було 9 років.
4Лотоцький О. — Псевдонім Білоусенка. Олександр Лотоцький (1870—1939) закінчив київську духовну семінарію, з 1920 р. перебував в еміграції в Празі, з 1929-го — у Варшаві, де й помер. Він — автор праць про суспільне становище духовенства в Україні, історію церковного права та засади автокефалії, професор теології.
4 ...d roben auf dem Himmel kochen ohne
Fleisch die Seligkei t... — у небесній високості куховарити без м'яса — для них це щастя (нім.).
5 ...с ontra spem sperere. — Без надії сподіватись (латин).
7Мачтет Григорій Олександрович (1852— 1901) — російський письменник. За революційну діяльність був засуджений до сибірської каторги. Після заслання жив і працював у Житомирі, звідки наїздив до Києва.
5 То be or not to be? — Бути чи не бути? (Англ.).
6 ...рar occasion... — принагідно (фр.).
7 ...в и б у х н у л а Вітровська історія..— Вітрова Марія Федосіївна (1870—1897) — революціонерка-народниця. Під час ув'язнення в Трубецькому бастіоні Петропавлівської фортеці на знак протесту спалила себе. Це викликало хвилю протестів прогресивної молоді — у Петербурзі, Києві, інших містах. У Києві 1897 р. відбулися арешти демонстрантів, зокрема ув'язнили сестру Людмили Старицької— Черняхівської — Оксану Старицьку (за чоловіком — Стешенко).
8 ...М a d a m е, vous aevenez tout е s р r і t. — Мадам, набирайтеся духу (фр.).
9 ...м ала писати для "Вістник а". — Йдеться про журнал "Літературно-науковий вістник".
10 ...d iarest frien d... — найдорожча товаришко (англ.).
11 Idee fixe — невідв'язна ідея (фр.).
15 Zusammengeklappt — сплющена (нім.).
16 М і t Todensverachtung — зневажаючи смерть (нім.).