Легенди Старокиївські

Наталена Королева

Сторінка 41 з 42

У VII ст. до н. е. їх витіснили скіфи.

Клепсидра — піщаний або водяний годинник.

Климент — один із перших римських пап.

Кобка — відлога.

Ковтки — сережки.

Колопні — коноплі.

Конкубіна — незаконний шлюб.

Котвиця — якір.

Кретьєн де Труа — французький письменник другої половини XII ст., автор романів з циклу творів про короля Артура й лицарів Круглого столу.

Лаврські Сади — сади на території Києво— Печерської лаври.

Лампос — блиск; один із коней, запряжений у колісницю Фобоса.

Лекіф — скляна ваза.

Лектика — ноші, на яких можна було сидіти або лежати.

Лепрозний — прокажений.

Логос — у давньогрецькій філософії — світовий розум, вічний світовий закон.

Логофет — вищий чиновник у візантійському державному апараті; хранитель патріаршої печатки.

Лосна — божество в язичницькій міфології.

Марафон — давньогрецьке поселення в Аттіці, в районі якого 13.IX. 490 р. до н. е. грецьке військо завдало поразки персам.

Марена — у давньоукраїнській міфології — богиня весни й води.

Марк Аврелій (121–180) — римський імператор з 161 p., філософ, представник стоїцизму.

Мева — чайка; русалка.

Мітра — іранське божество сонця, світла, чистоти і правди. Культ Мітри поширювався також у Римській імперії.

Мокош — у давньоруській язичницькій міфології — жіноче божество родючості й домашнього господарства.

Нави — русалки.

Нард — рослина з родини валеріанових з дуже пахучим коренем; пахуча речовина, виготовлена з цієї рослини. Нетопир — кажан.

Никати — дивитися, поглядати.

Нобіле — знатний вельможа.

Обавник — віщун-ворожбит.

Облечений — одягнений.

Олімп — у грецькій міфології — священна гора в Фесса-лії, яку вважали місцем перебування Зевса та інших богів.

Офіра — жертва.

Палета — інструмент для нанесення фарби на іконну дошку.

Пан — у давніх греків — бог лісів і черед, винахідник сопілки, істота з козлячими ногами й рогами; ночами він лякав людей; звідси "панічний страх". У римській міфології — Фавн.

Парки — у греко-римській міфології — три сестри-боги-ні людської долі; одна з них ножицями перерізувала нитку життя.

Патрицій — у Давньому Римі — родовий аристократ.

Перун — у східнослов'янській міфології — головний бог, бог дощу, грому й блискавки.

Петрики — птахи.

Півтуциту — півдюжини, шість.

Пітія (Піфія) — віщунка і жриця Аполлона в Дельфах.

Платон (428/27 — 348/47 до н. е.) — давньогрецький філософ.

Погар — келих.

Позирати — дивитися.

Полігімнія — одна з дев'яти муз, винахідниця ліри, покровителька ліричної поезії і красномовства у грецькій міфології.

Понт Евксін — Чорне море.

Піп Іван — назва гірської вершини на Закарпатті. Посейдон — у міфології давніх римлян — бог моря і мореплавства.

Профетос — жрець.

Психопомпос — дослівно: провідник душ; так називали Гермеса, обов'язком якого було відводити душі померлих до Елізіуму — раю або Тартару — пекла.

Пущик — сич.

Равл — слимак, равлик.

Ракоці Ференц II (1676–1735) — трансільванський князь, керівник антигабсбурзької визвольної війни угорського народу. Війна почалася на території нинішнього Закарпаття.

Раменатий — плечистий.

Расени — самоназва етрусків, що населяли у першому тисячолітті до н. е. північно-західну частину Апеннінського півострова (Етрурію).

Рева — лоза.

Рогволод (Василько) Рогволодович (IX ст.) — полоцький князь.

Рогніда Рогволодівна (пом. 1000 р.) — полоцька княжна, друга дружина київського князя Володимира Святославича.

Руми — руїни.

"Руська правда" — зведення норм давньоруського права

XI–XII ст.

Сен-Жермен Карл — відомий французький алхімік і авантюрист (XVIII ст.), життя і пригоди якого сповнені різних таємниць.

Сиринкс — старогрецька пастуша сопілка; кілька сопілок різної довжини, зібраних в один музичний інструмент, свиріль.

Скити — скіфи — племена, що жили в VII ст. до н. е. — III ст. н. е. на півдні нинішньої України.

Софокл (бл. 496–406 до н. е.) — давньогрецький драматург.

Споювати — з'єднувати.

Стилос — паличка, якою писали в давнину.

Таберна (таверна) — корчма.

Тавити — плавити.

Таврида — давня назва Кримського півострова.

Танатос — у грецькій міфології — бог смерті; його зображали, як і Ероса, крилатим і заквітчаним вінком з квітів маку.

Тарча — щит.

Тебаїда (Фебаїда) — Еллада, Греція; сестра Аполлона.

Тектина — рідина.

Тигла — вогненна піч.

Тиркиз — обрій.

Титани (Гіганти) — у старогрецькій міфології — велетні, що хотіли скинути всіх богів; їх переміг Зевс і поскидав у Тартар — пекло.

Трирема — стародавня галера з трьома рядами весел по обидва боки.

Троль — карлик.

Туніка — у давніх римлян — спідній одяг під тогою.

Убрус — скатерть.

Уеди — сухі долини в пустелях.

Уроєний — уявний, надуманий.

Фавн — божество римської міфології, покровитель лісів, отар і пастухів. У грецькій міфології — Пан.

Фаетон — у давньогрецькій міфології — син Геліоса й океаніди Клімени. Не міг впоратися з сонячною колісницею, і Зевс убив його ударом блискавки.

Фойбос (Фобос) — дослівно "блискучий", друге ім'я Аполлона, бога світла, сонця, поезії й музики.

Хова — нянька.

Хоре — бог сонця у міфології давніх слов'ян.

Хронос — у старогрецькій міфології— батько Зевса, уособлення часу.

Чечуга — стерлядь.

Чувати — перебувати, знаходитись.

Чуть — відчуття.

Юга — імла.

Юлавий — повільний, нікчемний.

Яс — давньоруське язичницьке божество.

Ятлик — дятел.

Non nobis, Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam. Не мені, Господи, не мені, а во славу імені твого.

1

За посвідченням Геродота, вживання конопель (новіша назва) для курення пішло від скитів, які давніш перебували на землях, що згодом їх посіли праотці нинішніх українців. Наліг курення коноплі (потім — індійської, так званої Cannabis Sativa) поширився поміж азійськими народами. Нині вживають "гашишу" щонайменше 200 000 000 азіатів. В рушних добах ця наркотикоманія поширюється і в Європі.

2

Ге р х и з — стара назва р. Донця.

3

Паном звався у старих греків (аркадійських) бог природи та лісів.

4

Мана — чорноока, зрадлива, лиха сестра Перелесникова.

5

Евксін (Евксінт, Понт Евксінський, або Евксінське море) — старовинні назви Чорного моря.

6

Е кл о га — грецька назва оповідання з пастушого життя ("пастораль").

Теодосія, любо, ти живеш! (Латин.)

7

Старий київський рід.

8

Року 957-го.

9

Magna aura — великазала.

10

Піренейська легенда.

11

На Дніпрі було давніш сила лебедів і пеліканів.

12

Нібито за давніх часів в деяких місцях на Дніпрі росли рожеві лотоси, подібні до індських.

Так розповідає Сіліус італікус, історик-поет з І ст. по Хр.

13

Цікаво, що Стефанос Візантійський говорить, ніби було два народи бебриксів. Одного помішує він у Піренеях, другого — коло Понта Евксінського.

14

Особливий Гатунок анемон. Тільки на Україні вони фіалові, в Італії — рожеві, в Галичині — білі.

15

Хаїре — "радуйся", старе грецьке привітання.

16

Назви цих зел — автентичні, так їх називають на Україні баби-во-ріжки.

17

Баб'ячий прокльон — biscum album.

18

Цікаво, що ще нині в Сербії називають "ладоржицями" (очевидно: ладожрицями) закосичених зеленню дівчат, що зі співами ходять селами на Зелені свята, а потім збираються на забави: співи, танці.

19

Так називає Геродот привезену з Бористену на Делос діву, що зі своєю подругою Опідою стали потім славними в Греції пророкинями — пітіями.

20

У стародавніх греків мати Фойбоса звалася Лето, або Латона, що означає Темна Ніч.

Про острів Делос існувала у греків віра, що він "не тримається корінням землі".

21

Цю пісню чула авторка у Києві від лірника, якого було покликано до київського Інституту благородних дівиць разом з московським "сказателем" билин. А професор Вас. Ник. Малінін висвітлював різницю між "южноруським" і "собственно руським" світоглядом й "підходом" до теми.

Так зазначає Геродот.

22

Мідь засвячена Ладі.

ОеІрМпшт.

Старовинна атгицька гра: треба плеснути водою з певної віддаленості на шалю терезів, щоб вона спустилась й стукнулась об камінь.

Блиск.

23

Передранішній вітер.

24

Світанок, зоря.

25

'Меч-кінчак — гострий з обох боків.

26

Перед світовою війною показували ще руїни цього заїзду, що ніби належав батькові св. Олени Рівноапостольної.

Гагія — свята.

27

Деякі автори виводять рід св. Олени з королівської родини, що володіла Британією, інші — помішують таберну, з якої походила св. Олена, в Кападокії, але є капітальні агіографічні твори, як многотом-ний Heiligen Lexikon, та болландисти стверджують, що св. Олена була родом з Тавриди-Криму.

28

292. Св. Олені могло тоді бути 34–35 літ.

29

Константин охрестився лише перед смертю.

30

Цієї думки тримається у своїх творах св. Тереза з Авіли.

31

Історично.

32

Адріан.

33

Історично: Константин Великий скасував смертну кару розпинанням.

34

Букцина — римська мідяна військова сурма.

35

Скальд — норманський співак.

36

Притик — стовп, до якого прив'язували корабель.

37

Б о р и ч і — славний київський боярський рід. Р. 954 це наймення згадується між послами князя Ігоря до Царгорода. По найменню цього роду звалося й урочище "Боричів тік" або "Боричів взвіз".

38

Р. 1150 відбувся в Києві на "Ярославовому дворі" перший на Ру-сі-Україні турнір "з уграми".

39

Мимохід — кінь, вивчений виступати завжди враз обома правими та обома лівими ногами. На такому коні дуже зручно і спокійно їхати (що знаю з досвіду).

40

Так запевняє автор з XII століття.

41

Ільмар — ім'я майстра, якого підпис було можна прочитати на деяких полив'яних плитах при розколинах у Десятинній церкві.

42

Грушки "благодатні" дуже розповсюджені були в Україні, особливо на Полтавщині. Всередині були цілком темно-червоні, ніжні, со-лодко-кваскуваті і пахли вином.

43

В у д в у д — стара назва птаха удода, що в Україні вважали його за зловісного, лихого. У мусульман же він є "вісником архангела Дже-браїла" (Гавриїла) й приносить щастя тому, хто його побачить.

44

Скальди — скандинавські співаки-кобзарі.

45

Тор — бог грому і блискавки.

46

Одрина — спальня, староукр. слово.

47

Валгала — норманський Рай.

48

У Києві, під Андріївською горою, є й донині вулиця, що зветься "Кожум'яки".

49

Барм а— широкий комір на спосіб пелерини на княжому зо-дягу.

50

За княжих часів давали два наймення: "церковне" і "мирське".

Кияни ще перед світовою війною твердо вірили, що святий Володимир мав доньку Людмилу. Це наймення було дуже популярне у старому Києві.

51

Ю га — сухий, гарячий вітер (старе слово).

Спуском звалися в Києві дуже стрімкі вулиці з гори додолу.

52

Легенди говорять, що св.

36 37 38 39 40 41 42