"уклады" — або контрибуція, або щорічна данина.
4 В Іп. хибно "хлhбное", у Хл. "слебное", — ідеться про все, що було потрібне для утримання послів.
5 Місячина — провіант на місяць.
6 Вода в посушливому Константинополі мала велику вартість, а купання в лазні для греків було великою насолодою і навіть засобом лікування.
7 В Іп., Хл. і Радз. помилково "вашего".
8 Церкву монастиря святого Мами (Маманта) було збудовано не в самому місті, а за фортечною стіною північно-західного (Влахернського) району Константинополя біля правого (південного) берега затоки Суд (Золотого Рогу), поблизу старих Влахернських воріт; цими воротами, очевидно, і пропускали русичів у Цесароград.
9 Паволока — загальна назва міцної дорогої матерії — порфіри, парчі, багору та ін. — пурпурового кольору або витканої золотом чи сріблом на шовковій основі.
10 В Іп. і Хл., очевидно, хибно "повhсиша щиты своя"; у Радз. "повїси щить свои".
11 Узороччя — коштовності взагалі, зокрема тканини з вишитими візерунками, різьблені речі, ювелірні та ін.
911
1 Комета Галлея; була вона в перигелії (в найближчій до сонця точці орбіти) 19 липня 912 p.; відомості про неї взято з продовження "Хроніки" Амартола.
912
1 В Іп., Хл. і .Радз. "равно другаго свhщания, бывшаго при". Цими ж словами розпочинаються договори з греками 944 і 971 pp. Більшість учених приймає гіпотезу, що словом "равно" було перекладене грецьке to ison — копія, список, а наведений текст тлумачать так: "Список з другого договору, що укладений при..." Договір 911 p., як доводять нині, було укладено в Константинополі без попередніх переговорів у Києві і виготовлено на двох хартіях (пергаментах): 1. Хрисовул — затверджена Леоном і Олександром грамота, призначена для Олега; 2. Доповнена (чи тотожна?) клятвена грамота руських послів для грецької сторони; з цієї грамоти до від1їзду з Цесарограда руські посли одержали копію, переклад якої, недоладно зроблений, зрештою, невідомо ким, де і коли, потрапив до літопису.Є також ґрунтовна аргументація, якої дотримуємось, що слова "равно другаго свhщания, бывшаго при" слід перекладати так: "Згідно з другою угодою, що відбулась при..." і що цими словами говориться про другу, попередню, прелімінарну угоду-нараду в Константинополі між представниками Візантії і Русі, на якій вироблялися пункти договору, котрі згодом остаточно формулювалися в даному договорі, підписувалися і затверджувалися. Такий порядок підготовки і укладання договорів — здавна узвичаєна, чинна й нині юридично-дипломатична процедура.
2 В Іп. і Хл. "да не кленется", у Радз. навпаки — "да кленется"; перекладаємо за Іп., хоча немає цілковитої певності щодо того, чи точно перекладено цю ключову статтю. Тому наводимо тут текст оригіналу за Іп.: "да єлико явь будеть показании явлеными. да имhють вhрноє о тацhхъ явлении. а ємуже начнуть не яти вhры. да не кленется часть та. иже ищеть неятью вhры. да єгда клянется по вhрh своєи. будеть казнь яко же явится съгрhшение". Переклад темного тексту договору Олега з Греками 911 р. є справою надзвичайно складною, а всім договорам присвячена ціла література, багато місць цих документів учені витлумачують по-різному.
3 Літра (лібра, фунт) — основна вагова одиниця римської і візантійської монетної системи (327, 45 г).
4 В Іп. і Радз., мабуть, хибно "приготовится", треба — "противится".
5 В Іп. і Радз. "обрящються", треба, вважаємо, "обрящеться".
6 В Іп. і Хл. хибно "нашему", у Радз. "вашему".
7 В Іп. і Хл. "въ ину страну (сторону)", у Радз. "въ ону страну"; вірне, вважаємо, читання Радз.
8 В Iп. і Хл. хибно "да не купять".
9 В Іп. "на дань", у Хл. "дань", у Радз. "на д[е]нь".
10 В Іп. і Хл. хибно "о Руси", у Радз. "оть Руси".
11 В Iп. і Хл. хибно "от", у Радз. "о".
12 Золотий, або солід — золота римська, потім візантійська монета, основна монетна і лічильно-грошова одиниця (4,55 г, 1/72 фунта).
13 Додано з Софійського списку.
14 В Іп., Хл. і Радз. "й удолжающихь"; слово це означає "які довго перебувають, які надовго залишаються"; див. під 997 p. про облогу Білгорода печенігами: "й оудолжишася остояче вь град[h] люди".
15 В Іп., Хл. і Радз. "възвратится"; без "не".
16 В Іп. і Хл. "сь творихом Ивановомь (Радз. "Ивановымъ") написанием"; давно зауважено, що тут невірно розбито. текст на слова; треба — "сътворихомъ" (учинили ми) "й ва" (і ви оба — двоїна) "новымъ написаниемъ" (новим написанням); цими словами підтверджується існування договору 907 p. як "старого", ранішога
17 Хартія — пергамент, відповідним способом вичинена шкура телят, ягнят чи козенят.1
18 В Іп., Хл. і Радз. "нашего", в Акад. "вашего"; оскільки було складено дві договірні грамоти — для греків і для русів, то, виготовляючи їх, треба було відповідно змінювати "ви" на "ми", "вами" на "нами" і навпаки, що в перекладі було зроблено непослідовно; такі самі помилки є і в тексті договору Ігоря з Греками 944 p.
19 В Iп. хибно "словомъ", у Хл. "послом".
20 Згаданий вище Константин договір не підписував. Цей Леонів син Константин VII Порфірогенет (Багрянородний), з дитинства престолонаслідник, мав тоді всього шість років і три місяці.
21 В Іп., Хл. і Радз. "а в недhлю", "недели", хоч ясно, що тут ідеться про літочислення індиктами (див. прим. 1 до 852 р.); в літопис договір внесено під 912 р. за візантійським літочисленням.
22 Фофудія — особлива грецька матерія, з якої шили каптани з поясами, чи фофудоти; з середини XII ст. замість фофудій з1явилися оксамити (див. ще прим. 2 до 1115 p.).
23 Це число вирахувано від часу смерті Рюрика в 879 р
24 Додано з Радз. Розповідь про чарівництво Аполлонія Тіанського виписана з продовження перекладу "Хроніки" Амартола; місцями він важкий для тлумачення; наш переклад звірено з грецьким оригіналом.
25 В Іп. попсований текст "от лежащими на гробh трусъ", у Радз. "о лезащимъ на градh трусъ".
26 В Іп. "ополчать же тя и при березh си Орити", у Хл. "при брезh сі орнити", у1 Радз. "оплачеть же тя и при березh сыи Оронтии".
27 Додано з грецького оригіналу.
28 В Іп. і Хл. хибно "преславныя", у Радз. "православныя".
29 В Іп., Хл. і Радз. хибно "здhтельствуеть", "свидhтельствуеть".
30 Ідеться про фараона, якому, за Біблією (Буття XLI), бог наслав пророчі сни і цим дав знати про наступні сім років урожайних і сім неурожайних, голодних.
31 В Іп. і Хл. хибно "посредh же града", "посреди же города"; у Радз. "последи же родъ".
913
1 Зрозуміло, що Ігор став князювати відразу після смерті Олега, восени 912р.; запис про це під 913 p. свідчить про візантійське літочислення (початок року).
2 Відомості з продовження "Хроніки" Амартола.
3 В Іп. і Хл. "заратишася", у Радз. "затворишася".
914
1 Відомості з продовження "Хроніки" Амартола.
915
1 Відомості про ці два походи Симеона взято з продовження "Хроніки" Амартола.
920
1 Роман Лакапін, вірменин, професійний воїн-моряк, 919 p. здійснив у Візантії державний переворот, одружив чотирнадцятилітнього імператора Константина VII Порфірогенета зі своєю дочкою Оленою, і той примушений був спочатку проголосити Романа кесарем, а 17 грудня 920 р., про що говориться в продовженні "Хроніки" Амартола, коронувати його як співімператора; аж до 16 грудня 944 p., коли Романовісини Стефан і Константин у свою чергу скинули свого батька, вся влада перебувала в його руках.
929
1 Відомості з продовження "Хроніки" Амартола, де хибно наведено число індикта (2 замість 12), і тому в наш літопис їх внесено під 929 p.; подія була 6432 [924] p.
934
1 Відомості з продовження "Хроніки" Амартола.
940
1 У Новгородському першому літописі (далі — Новг. І) тут сказано, що уличі згодилися на данину Ігореві, яку він відступив своєму воєводі Свенельду, і що було взято їхній город-столицю Пересічень.
941
1 Розповідь про цей похід Ігоря спирається на даних "Житія Василія Нового", продовження "Хроніки" Амартола та на народних переказах.
2 Кількість суден дуже перебільшено. Дату приходу русів джерела наводять різну — 10 червня, 18 червня (у продовженні "Хроніки" Амартола), 10 липня 941 p. Візантійські кораблі зустріли Ігореву флотилію біля входу в Босфор 8 червня, застосували грецький вогонь — вибухову суміш зі смоли, сірки, селітри, нафти на ін., що горіла й на воді; . її метали з труб-сифонів, укріплених у позолоченій пащі лева, що була встановлена на носі корабля.
3 Додано з продовження "Хроніки" Амартола.
4 В Іп. і Хл. хибно "изъламляху"; у Лавр. "изимахуть".
5 Доместик — тут; командуючий східними військами Візантії.
6 Стратилат — воєначальник.
942
1 Відомості з продовження "Хроніки" Амартола, але 15 індикт, що припадав на 6435 [927] p., літописець помилково відніс до 6450 [942] р. Симеон з 918 (919) p. був уже не князем (ханом) болгарським, а царем.
943
1 Відомості з продовження "Хроніки" Амартола.
945
1 Цей договір, за найновішими дослідженнями, укладено в Константинополі після попередніх переговорів візантійських послів у Києві з Ігорем. Грамоту, затверджену в Цесарограді руськими послами і купцями, було доставлено в Київ, де її утвердив присягою Ігор, і відіслано назад у Константинополь через візантійських послів, які натомість вручили в Києві руському князеві хрисовул (затверджену імператорську грамоту); копія грамоти руських послів залишилася на Русі, і переклад її було внесено в літопис.
2 Додано з Лавр.
3 Бирич — адміністративно-судовий виконавець.
4 В Iп. і Хл. хибно "словомъ"; у Лавр, "сломъ".
5 В Іп., Хл. і Лавр. Помилково "ваше"
6 В Іп.. Хл. і Лавр. Помилково "вашего"
7 Додано з Лавр.
8 В Іп. і Хл. хибно "от рода вашего"; у Лавр. "отъ города вашего"; ідеться про Константинополь.
9В Іп., Хл. і Лавр., мабуть, помилково "вамъ".
10 Статтю цю в літописі сформульовано не зовсім ясно, і тлумачать її по-різному. Тому подаємо текст за оригіналом Іп. "о Корсуньсции сторонh. колко же єсть городь на той части да не ймуть власти князи Рускыи. да воюеть на тhхъ сторонахъ. а та страна не (у Хл. "да не") покоряется вам. и тогда ащє просит, вой от насъ князь Рускыи. дамы ему елико ему будет требh. и да воюет".
11В Іп., Хл. і Лавр. хибно "все".
12 Додано з Акад. і Радз.
13 В Іп. і Хл. "и да будуть рабі"; у Лавр. "и да будеть рабъ".
14 Роль обруча (обручки, браслета) як зброї полягала в тім, що, надітий на руку, він удержував м1язи від розтяган ня і захищав від удару меча; такі бронзові ребристі обручі відомі археологічне.
15 В Іп.