2013-2015. На межі

Мабуть, американці знають, про що кажуть. Цілком очевидно, що спроби Путіна підкупити європейських політиків були небезуспішні. "Українці мають право себе захистити, необхідно змусити Росію виконувати власні зобов'язання. Ми повинні бути єдиними і рішучими в підтримці України. Бо те, що там діється, дасть відлуння не тільки в Європі, а й у світі. Всі можуть стати об'єктом агресії. Росія має поважати угоди, які підписала. Нікому не дозволено переписувати кордони в Європі з допомогою сили", — підкреслив Байден.

Схоже, що Петро Порошенко не погодився з планом Меркель — Олланда — Путіна. Він не підтримав пропозицію щодо введення на Донбас миротворчого контингенту ООН. Конфлікт на Сході України слід гасити, а не заморожувати. Україна повинна одержати оборонну зброю — антиракетні радари і засоби зв'язку, інакше агресія триватиме. Для деескалації конфлікту необхідно негайно припинити вогонь, вивести російські війська і закрити кордон РФ із Україною, заявив український Президент. Петро Порошенко також висловив незгоду зі зміною лінії демаркації, передбаченою мінськими домовленостями. План може працювати при умові виконання всіх 12 його пунктів. Він також відкинув можливість прямого діалогу з проросійськими сепаратистами назвавши їх терористами. "Без іноземних військ, коли буде закритий кордон України, мир і стабільність стануть справою двох тижнів, я вам це обіцяю, і нам не потрібні будуть миротворчі сили".

"Ми на роздоріжжі. Якщо зараз оберемо хибний шлях, може статися, що знадобляться не роки, а цілі десятиліття, аби знову зібрати до купи друзки цієї неправильної політики, цього хибного шляху", — наголосив на конференції міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

Ці слова досить точно передали психологічний стан європейських політиків — розгубленість і хитання. Вони перед вибором: "злити" Україну чи підтримати? Президент Литви Даля Грибаускайте заявила, що Євросоюз не має права зрадити український народ, адже після захоплення України агресор посуне далі.

У неділю вранці Петро Порошенко, Володимир Путін, Ангела Меркель та Франсуа Олланд у режимі телефонної конференції домовилися про зустріч у так званому нормандському форматі 11 лютого в Мінську. Вчора заступники міністрів закордонних справ країн-переговорників обговорили в Берліні деталі цієї зустрічі.

"Бацька" заявив, що створить належні умови для учасників переговорів. Нам залишається сподіватися на їхній успіх.

Балансування над прірвою

Після активних дипломатичних зусиль світової спільноти зажевріла надія на мирне врегулювання конфлікту на Донбасі й припинення агресії Росії проти України. 11 лютого 2015 року мав стати переломним етапом у цьому важкому процесі. Президенти України Петро Порошенко, Франції Франсуа Олланд, Росії Володимир Путін та канцлер ФРН Ангела Меркель домовилися цього дня зустрітисья у Мінську, аби обговорити подробиці нового мирного плану. Проте ще в неділю із Кремля пролунало застереження: "Це станеться за умови, якщо в понеділок у Берліні вдасться досягти попередніх домовленостей". Тобто Москва продовжувала викаблу— чуватись і набивати ціну. У відповідь Вашингтон попередив: якщо Росія не погодиться на дипломатичне врегулювання конфлікту, буде застосовано найвищий рівень санкцій, а Україна одержить і оборонну, і летальну зброю. Конгресмени навіть спішно підготували законопроект про надання військової допомоги Україні на суму $1 млрд. Господар Білого дому Барак Обама зателефонував президенту Путіну напередодні переговорів і закликав його скористатися цією можливістю для пошуку мирного врегулювання конфлікту. Отож люди доброї волі, українці у всьому світі добряче нахвилювали— ся за ці дні: відбудеться зустріч чи ні, які будуть її результати. Своєрідним індикатором мирного процесу мало стати засідання контактної групи у вівторок. Нагадаємо, що згідно з планом Путіна-Меркель-Олланда, Україна мала погодитися на нову лінію розмежування з урахуванням успіхів бойовиків, створення 50-70-кілометрової буферної зони, введення міжнародних миротворців та широку автономію окупованих територій. Оскільки українські сили під Маріуполем відкинули російських найманців на 20 кілометрів від краю фронту, було цікаво, чи погодяться сепаратисти зафіксувати в документах нову лінію не на свою користь. Україну представляли колишній президент Леонід Кучма, одіозний політик, кум Путіна Віктор Медведчук, Росію — посол РФ в Україні Михайло Зурабов, ОБСЄ — Гайді Тальявіні, а сепаратистів — Денис Пушилін та Владислав Дейнего. Зустріч розпочалась із запізненням на три години, проходила напружено. Пізно ввечері російські ЗМІ повідомили, що сторони погодили схему відведення важкого озброєння, домовилися про режим припинення вогню і контролю за його виконанням. Проте з української сторони було сказано, що насправді не вдалося прийняти ніяких конкретних рішень, тож переговори будуть продовжені.

В середу до Мінська прибули учасники так званого нормандського формату мирних перемов — Ангела Меркель, Франсуа Олланд, Петро Порошенко, Володимир Путін.

Шанс, який не можна було змарнувати

Переговори у Мінську 11 лютого 2015 року щодо врегулювання ситуації в Україні незалежно від результатів мали увійти в історію людства, як одна з найбільших дипломатичних битв за мир у всьому світі, над яким уперше з часів Карибської кризи нависла серйозна загроза. Хіба що Путін мав іншу мету — вдягнути вуздечку на норовливу Україну і перетворитися на одного із світових гегемонів. "Односторонній диктат США відповідає за ескалацію глобальних конфліктів. Із таким порядком Росія не може погодитися", — заявив московський правитель, виступаючи в Сочі на початку року. Оскільки США, які Росія вважає своїм головним суперником, і від котрих хотіла добитися рівного права на диктат у світі, участі в переговорах не брали, то багато оглядачів пророкували, що фінальний раунд мінського процесу зазнає фіаско, або ж Кремль залишить за собою право в будь-який момент порушити досягнуті домовленості. Тобто було ясно, що Путін на переговорах варитиме воду. Але запал, із яким сторони взялися за пошуки компромісу, давав надію на позитивний результат. Одне слово, у четвер ми мали проснутися, або з миром, або війною.

Основній зустрічі у вівторок передувало засідання тристоронньої контактної групи, яка узгоджувала підсумковий документ з імплементації Мінських домовленостей. У середу відбулася попередня зустріч Президента України Петра Порошенка, канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда з президентом РФ Володимиром Путіним. Потім розмова велася у розширеному форматі, за тим у вузькому, переривалися на каву — і знову до роботи. І так підряд 16 годин. Це було схоже на конклав католицьких кардиналів, котрі під час виборів Папи зачинаються і не виходять, поки з комина не піде білий дим — сигнал про те, що рішення прийняте. Зі скупих повідомлень, які надходили із переговорної зали було зрозуміло, що сторони не можуть узгодити лінію розмежування між воюючими сторонами, визначитися зі статусом ДНР та ЛНР.

"Росія на Саміті в Мінську висуває неприйнятні умови, — вранці заявив Президент України Петро Порошенко, — на жаль, поки що добрих новин немає, але надія все ще є. "Все дуже важко ... Ускладнює все, що Порошенко продовжують вводити в оману, доповідаючи що в Дебальцевському котлі у нього все добре ...", — написав на своїй сторінці у Tvitter один із лідерів сепаратистів Денис Пушилін.

Зрештою, нібито текст підсумкового документу було схвалено і передано для узгодження контактній групі. Але представники ДНР та ЛНР Захарченко і Плотницький відмовилися його підписувати, вочевидь, намагаючись продемонструвати, що вони самостійні суб'єкти переговорів. "У критичний момент спостерігаємо дешевий театр. Але для всіх тут очевидно, що мир, схоже, не в інтересах Росії та її ставлеників", — заявив один із європейських дипломатів.

Переговори нагадували балансування на тонкій павутині над прірвою. Один невірний рух і... Переговори четвірки лідерів знову відновилися. Близько 11-ї канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд мали розмову за закритими дверима з президентом РФ Володимиром Путіним. Через півгодини президент Російської Федерації Володимир Путін вийшов до представників ЗМІ і повідомив: "Нормандська четвірка" домовилася про припинення вогню з 00:00 години 15 лютого".

У свою чергу, глава ДНР Олександр Захарченко повідомив, що він та його соратники підписали підсумковий документ, але деякі його пункти вимагають додаткового узгодження. При цьому він висловив сподівання, що завдяки гарантіям президента Росії, канцлера Німеччини і президента Франції ця угода, "покладе край бойовим діям і дозволить ДНР і ЛНР зайнятися мирним будівництвом на благо нашого народу".

Документ, підписаний у Мінську, передбачає відведення важких озброєнь, яке має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитися протягом 14 днів, створення зони безпеки для важкої артилерії на Донбасі, забезпечення з боку ОБСЄ ефективного моніторингу і верифікації режиму припинення вогню з першого дня відводу техніки, ухвалення законів, що забороняють переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей України, проведення конституційної реформи в Україні до кінця 2015 року, яка передбачає глибоку децентралізацію та надання широких прав територіям, які підконтрольні бойовикам, виведення з території України всіх іноземних озброєнь, формувань, техніки і найманців під наглядом ОБСЄ.

Учасники зустрічі також заявили, що вони підтримують продовження тристоронніх переговорів між Європейським Союзом, Україною і Росією з метою вироблення практичного вирішення питань, що викликають стурбованість Росії, у зв'язку з виконанням Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

"Під час зустрічі в Мінську досягнуто всеосяжного політичного рішення, в тому числі про припинення вогню, що дає серйозні надії, але не все ще зроблено, — сказав президент Франції Франсуа Олланд.

Можемо поки що зітхнути з полегшенням? Поживемо — побачимо.