Це я її батько.
Пауза.
РАЇСА (ошелешено). Це в якому смислі?
НЮСИК В прямому. Ця дівчинка — моя дочка.
Лунає постріл. Це НІКА від несподіванки натискає на курок. Куля розбиває кришталеву з підвісками люстру. Злива шкалок. НІКА відсахується.
РАЇСА Убіла! Вона мене убіла! Жучка підзаборна! (Демонстративно падає в крісло).
НЮСИК (до зовсім ошалілої НІКИ). Слухай, ну що ти... (Обережно простягає руку). Дай-но сюди цю твою штуку, грець із нею, з люстрою, а що як справді когось вколошкаєш...
РАЇСА (миттю забувши, що тільки-но помирала, жваво). Ето як це грець із люстрою? Ця люстра знаєш скільки?.. Це ж настоящє богемське стєкло, її ж на заказ спеціально для мене... (Схоплюється). Я ж цю люстру... (Іншим тоном). Слухай, а з якої це радості вона твоя дочка? Це ж як таке получілося?
НЮСИК (роздратовано). Мамо, ти що, не знаєш, як получаються діти?
РАЇСА Я не понімаю, як вони в цьому конкрєтному случаї можуть получитися! Вона ж старша!
НЮСИК На шість років.
РАЇСА А етого що, мало? Єслі оцій (киває на НІКУ) дев'ятнадцять... Ти ж тогда ще на третьому курсі вчився!
НЮСИК Ну не в третьому ж класі.
РАЇСА Чекай... Чекай-чекай-чекай... Це ж вона у вашої групи домашнє читання вела... Романи з вами всякі читала, селінджерів з голдінгами... От я всєгда знала, що нічого хорошого з етого домашнього читання не буде, учили б просто граматику і bye-bye, baby! Це всьо декан тодішній... всесторонню освіту йому подавай, хотів, щоб у нього філологи геть усю англійську мову вивчили... Вона тебе що, ізнасілувала?
НЮСИК (роздратовано). Мама, ну що за маячня?! Просто...
НІКА (про яку разом із пістолетом, який вона досі стискає в руці, просто забули). Просто ви тут схиблені всі! Обоє! Дурка за вами... Який ще батько? На чорта мені батько, якщо в мене вже один є? Тімоті Джонатан Маршмеллоу-четвертий...
РАЇСА А не третій?
НІКА Що?..
РАЇСА П'ять мінут назад він третім був. Що, нумерація збилася? (НІКА розгублено мовчить.)
НЮСИК (до НІКИ). Вероніко... Вероніко, послухай... послухайте... Я не знаю, що Марта... Тобто, я можу уявити, що саме вона вам про мене наговорила...
НІКА (вона розгублена). Та звідки ви взяли... Ви хто такий взагалі, щоб вона мені про вас говорила?! Думаєте, у нас в Парижі іншої теми для розмов нема?
РАЇСА (знущально). Так я нє поняла, ви вже з Лондона переїхали, ілі як?
НІКА Нікуди ми не... У нас будинок... Батько купив...
РАЇСА Маршмеллоу-п'ятий.
НЮСИК Зрозумійте, я... Я не хочу, аби ви подумали, що я виправдовуюся, але... (Затинається.) Я тоді просто розгубився. Мені ж іще двадцяти не було! Я просто злякався, розумієте? Про наші стосунки ніхто не знав, але я б...
РАЇСА (до неї починає доходити). Я не поняла, ти що, серйозно? Ти що.. Ти з її мамашею... З цією фіфою сраною...?!
НЮСИК (до НІКИ). Мені просто потрібен був час... аби наважитися. Я б розповів! Але вона... Вона тоді звільнилася. Несподівано. Нічого мені не сказала, не попередила... Просто зникла — і все. Чому вона тоді так...
НІКА (знов набуваючи войовничості). А це ви в мамусі своєї спитайте!
НЮСИК А до чого тут...
НІКА А до того, що вона у вас сука! Сука, хабарниця й бидлота!..
РАЇСА Ти, жучка сопліва...
НІКА Що, правда очі муляє?
РАЇСА Рот закрий, шалава.
НІКА ...сказала доктор наук, професор і відмінник української освіти. А те, що коли цей профессор рота відкриває — у всіх оточуючих вуха в'януть – то все так, фігня! Головне, що академік Бубліков опонентом був!
РАЇСА Я сказала рот закрий!
НІКА Зошит завели, родичів чужих записувати? А своїх власних що ж не записали?! Соромно?!
РАЇСА (робить крок до НІКИ). Я ж тєбя сєйчас…
НІКА (відскакуючи). А я знаю! Все знаю! З'ясувала! І про батьків ваших — алкашів у третьому поколінні! І про те, яким місцем ви всі свої ступені отримували! Доктор і професор!
РАЇСА Так, доктор! І професор! А тебе з твоєю мамою ще роз'ясніть надо, за ким ви там замужем і де живете!
НЮСИК Мамо...
РАЇСА Не мамай! Жаль, я її просто так звільнила? Треба було по статті... за растлєніє...
НЮСИК (зніяковіло-роздратовано). Та ніхто мене не... Якщо хочеш знати, насправді це я… ну, тобто, ініціативу проявив! Я ж... З першого ж погляду! Неймовірна, неможлива... Іншої такої жодного разу не стрічав...
РАЇСА Бо в мене колєктив нормальний був! Всі на роботу як слєдуєт приходили, в макіяжі й на каблуках! І лишень ця пісатєльніца нєдодєлана... Морда не намазана, патли руді, джинси з бахромою, вся якимись цяцьками обвєшана — фєнічки, кулончики самодєльні... І навіть золота на ній ніде нєт! Ні колєчка, ні сережок! Хіпі срана!
НЮСИК (несподівано замріяно). Ми до неї на пари диктофони носили. Бо ніколи доти не бачили, щоб викладач лекції читав просто з голови. До неї у нас ця твоя була... Колєснікова, здається, вона ще дисертацію в тебе тоді писала.
РАЇСА Хороша дєвочка була, зараз в Одесі он кафедрою завєдує, докторську захистила...
НЮСИК Вона на кожну пару запізнювалася на п'ятнадцять хвилин, ми за нею годинники звіряли. Потім підручник відкривала й починала диктувати. А ми мали записувати. При цьому точно такий підручник в кожного на парті лежав.
РАЇСА Ну і що тут такого, я нє поняла?
НЮСИК Їй на студентів насрати було. І на літературу також. Вона ж про ту літературу зеленого поняття не мала. Без підручника одразу таке починала верзти, що... Якось сказала, що письменника Драйзера звуть Тореадор. Потім — що ксенофобія — це міфи про принцесу Ксену.
РАЇСА Та кому він треба, цей твій Драйзер?! Головне, що вона нормальна була, уважитєльна, з праздніками усіма он досі поздравляє! І муж у неї в банку директор...
НЮСИК "А ви знаєте, що Селінджер мріяв бути глухонімим?" Це вона таке спитала, Марта. У свій перший день, просто з порогу. А потім всілася на підвіконня й почала розповідати. Вона завжди на лекціях сиділа на підвіконні. І ніколи не зазирала в конспект.
РАЇСА (зі зневагою). І ти по етому поводу в неї закохався?! Цирк на проводі якийсь... (Раптом згадує.) Чекай... Третій курс... Це ж тебе тогда з Лєночкою знайомила, дочкою Івана Петровича з мерії, і ти одказався з нею на зимових канікулах до Турції їхати... Це що, тоже через неї? Через цю рибу в натюрморті?!
НЮСИК Мамо, ну чому ти не... Я хотів тобі розказати, але... Я ж просто не знав тоді, як ти все це сприймеш, і... Тоді, після канікул, у вересні, у розкладі був уже інший викладач... наші просили мене, аби я в тебе дізнався, чому Марта звільнилася... Але я... Не зміг, злякався, що ти здогадаєшся, чому я... Тоді просто набрехав їм щось, і...
НІКА, про яку всі забули, регоче. Нестримно, захлинаючись, так, що сміх її дуже скидається на істерику.
НІКА (крізь сміх). Триндець... Господи, ну це точно триндець якийсь... Здуріти... (До НЮСИКА). Так ви, значить... цеє... татко мій? Нюсик-татусик, грець... (НЮСИК хоче щось сказати.) Ні, мовчіть. Краще мовчіть. Сцена, в якій Гамлет дізнається, що він — син Клавдія... Хоча, ви ж, здається, не по англійській літературі, а по іспанській? Хто у них там... із культурних героїв? На хитромудрого ідальго Дон Кіхота не тягнете, сорі. От хіба що на Росінанта... Вас, щоб ви знали, навіть власний син так називає... поза очі. Щоправда, не зовсім так... образливіше. Хочете, скажу як саме? Росинантів хвіст.
РАЇСА А це ти звідки знаєш?
НІКА А з першоджерела.
РАЇСА Від Славка?!
НІКА Від нього. (До НЮСИКА, несподівано холоднокровно). Він вас соромиться, до речі. Перед ним всі викладачі навшпиньки ходять, через те що він — деканів син. А він же у вас розумний... сам по собі, йому це неприємно. А надодачу всім відомо, що факультетом насправді не ви заправляєте, а ваша, даруйте... (киває на РАЇСА). Бути сином декана і так... не айс. А кишенькового — тим паче.
Пауза.
РАЇСА Підожди, то ти — та сама...
НІКА Так, я та сама жучка, із якою ваш син і онук має намір одружитися. (Новий напад сміху, до НЮСИКА). Гамлет виявився не тільки сином Клавдія, а й братом Офелії. Втім, ми ж уже з'ясували, що ви не по Шекспіру... Як там у іспанській літературі... з цією тематикою? Є щось годяще?
РАЇСА Ах ти курва! (Кидається на НІКУ, вчіпляється їй у волосся). Паскуда гуляща, ляля підзаборна!!
Якийсь час оскаженіло борсаються; приголомшений НЮСИК збайдужіло стоїть стовпом і не втручається. Нарешті НІЦІ вдається вирватися.
НІКА (відбігає вбік, кричить). Ну не знала я! НЕ ЗНАЛА!!! Звідки мені було?!.. Я просто хотіла... Ми в клубі познайомилися... випадково... Я коли довідалася, чий він онук... Зрозуміла, що це шанс... за все. Він же ж у вас... несучасний. Закохала б його в себе, а потім кинула. Одне зруйноване життя за інше. Все чесно.
НЮСИК Що з Мартою?
НІКА Я ж у нього... по-справжньому. Думала — так просто, заввиграшки... Цьомки-перецьомки і все, bye-bye, baby... А він світлий такий, наївний... Домашній книжковий хлопчик, Ассоль у штанях...
НЮСИК Що з Мартою?
НІКА Зрозуміла, що закохуюся — злякалася. "І кряче ворон, кличучи до помсти" і все таке. От і вирішила... в гості. Підживити ненависть, так би мовити. Аби пригадати, чий він онук...
НЮСИК Що з Мартою?!
Пауза.
РАЇСА (неохоче). Та що з твоєю Мартою... Контракт в неї на три года був підписаний, так що по правілам їй ще два оставалося. Тільки я уже не могла на цю фіфу нєдодєлану любоваться! Ну й підговорила жучок своїх з кафедри... У них причин любити її не було геть совсєм, її студенти придурошні тринділи постійно, як вона там їм викладає страшне дєло як інтєрєсно... інші групи почали петиції носить до деканів, просили, щоб їм викладача замінили, поставили замість кандидатів наук нормальних цю пісатєльніцу... Коротше, я з дєвочками договорилася... Лаборантка наша їй в сумку гроші підкинула, ті, що ректору на подарок збирали... типу, вона їх скомунізділа... (НЮСИК відсахується.) Потім засідання кафедри зібрали, обиск устроїли і в неї цей конвєртік і знайшли... Ну й звільнили цю лохушку по-бистрому.