2013-2015. На межі

Активний (юридичний) нейтралітет, за який би хтось міг поручитися, нам найближчим часом не світить, вступити до НАТО зможемо через 5-10 років (або й узагалі не зможемо), а захищатися треба сьогодні, бо спокою нам Путін не дасть. Слід пам'ятати про те, що він досягнув піку свого рейтингу (85%) на політиці розширення "Руського міра" та "збирання земель слов'янських". Для більшості росіян — він месія. А тому діятиме за логікою своєї ролі. Відступити назад для нього буде крахом.

Вихід один — зміцнювати власну обороноздатність. Військовий експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва Ігор Козій уважає, що протягом кількох найближчих років держава має витрачати на розвиток власних збройних сил не менше 5% ВВП проти 1,25%, що виділяються сьогодні. Отже, вся країна має почати жити за принципом: "Усе для фронту, все для перемоги". Не треба забувати, що фінський нейтралітет став можливий лише після того, як ця країна дала по зубах агресору. Останнім часом в Україні та сусідніх державах стала народжуватися ініціатива щодо створення Балто-чорноморської оборонної осі, до якої можуть увійти Україна, Латвія, Естонія, Литва, Румунія, Молдова, Польща, Грузія, Туреччина, Азербайджан. Ця потужна геополітична вісь фактично може стати рогатиною для російського ведмедя.

Логіка мирного плану

Коли говорять гармати — дипломати мовчать, і навпаки. А тут... Дипломати заговорили, проте війна на Сході України триває. Більше того, напередодні тристоронньої зустрічі представників України, ЄС і Митного союзу в Мінську Росія фактично перейшла до відкритої агресії проти нашої країни. Це свідчить про те, що одвічна формула війни і миру поставлена під сумнів, а світ входить в еру, де правила не діють. У той час, як президенти України та РФ тиснули один одному руки, під Новоазовськом наші силовики відбивалися від переважаючих сил ворога. Багатьох цей потиск шокував. Підступність володаря Кремля в цьому випадку проявилася ще виразніше. Штучна посмішка на обличчі, а в душі — пекельне зло. Мабуть, Порошенку шкребли на душі кішки, але чого не стерпиш заради надії досягнути миру.

Зустріч у Мінську називають дипломатичною новацією, оскільки в тристоронньому форматі (Україна, ЄС, МС) подібні заходи досі не проводилися. Окрім Петра Порошенка та Володимира Путіна, у ній узяли участь президенти Білорусі Олександр Лукашенко, Казахстану Нурсултан Назарбаєв, керівник європейської дипломатії Кетрін Ештон, єврокомісар із питань енергетики Гюнтер Еттінгер та єврокомісар із питань торгівлі Карл де Гухт.

Фактично у цей формат учасників переговорів загнав Путін — реалізується його теза про те, що вступ України до Зони вільної торгівлі з ЄС не може відбутися без згоди країн Митного союзу, оскільки в іншому разі нібито можуть постраждати інтереси останнього.

"Через обнулення Україною мит на імпорт з ЄС майже відразу після ратифікації угоди, очевидно, відбудеться значне зростання поставок європейських товарів на український ринок. Менш конкурентоспроможна продукція України витіснятиметься з її ринку. Куди вона піде? Передусім до Росії та в інші країни Митного союзу", — сказав керманич РФ під час круглого столу в Мінську.

Він говорив в основному про економічні стосунки між Україною, ЄС та МС, проте мав на увазі політику. Було зрозуміло, куди хилить: або Україна відмовляється від євроінтеграції, або ж цей процес відбуватиметься під контролем Росії. Остання наполягає на суттєвих поправках до Угоди між Україною та ЄС про асоціацію і зону вільної торгівлі.

Проте український Президент виявив твердість. "Це наш цивілізаційний вибір, який жодним чином не направлений проти когось. Навпаки, угода з ЄС позитивно вплине на відносини з усіма нашими сусідами, передовсім в економічній сфері. Ми зацікавлені в тому, щоб наші міжнародні партнери сприйняли наше рішення. Ми апелюємо до всього світу з проханням підтримати Україну і сприяти тому, аби вона створила ефективну систему контролю над кордоном із РФ, щоб виключити можливість проникнення через нього зброї, військової техніки і найманців. Тоді конфлікт буде вирішено протягом дуже короткого часу", — заявив Петро Порошенко. Він запропонував залучити ОБСЄ для моніторингу ситуації.

У рамках мінської зустрічі наш Президент провів двосторонні переговори з Кетрін Ештон, Олександром Лукашенком та Нурсултаном Назарбаєвим. Останній назвав ці перемови моментом істини для Росії та України: якщо через амбіції не буде досягнуто компромісу, це може спричинити глобальний конфлікт. "Позиції сторін відрізняються. Іноді радикально. Але важливо те, що всі зійшлися на необхідності деескалації конфлікту та звільнення заручників. Усі підтримали пропозицію Петра Олексійовича Порошенка зробити Мінськ регулярним майданчиком для зустрічей контактної групи "Україна — Росія — ОБСЄ". Петро Порошенко наполягає, щоб ця зустріч відбулася вже завтра", — сказав Лукашенко за підсумками переговорів.

Він повідомив також, що було створено робочу групу, яка до 12 вересня напрацює пропозиції, котрі, за словами білоруського президента, дадуть змогу зняти занепокоєння, висловлене Російською Федерацією щодо ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС.

Майже дві години тривала зустріч Петра Порошенка і Володимира Путіна. "Дискусія була дуже складною, але цікавою. Я пишаюся тим, наскільки професійно вів її наш Президент", — резюмував міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Коментар Путіна за підсумками розмови — зразок кремлівської дипломатії: на язиці — одне, а на ділі — інше. "Відверто кажучи, ми не можемо говорити про якісь умови припинення вогню, про можливі домовленості між Києвом, Донецьком і Луганськом. Це не наша справа, це внутрішня справа самої України. Ми можемо тільки сприяти тому, щоб створити обстановка довіри під час цього можливого і, на мій погляд, украй необхідного переговорного процесу. Ми говорили про те, що Росія могла б зробити для того, аби забезпечити цей процес. А якихось умов Росія не висувала. Ми не можемо це робити, не маємо на це жодного права. Це справа самої України, це справа Донецька, Луганська", — ось словесна еквілібристика господаря Кремля за підсумками зустрічі.

"Логіка мирного плану, зрештою, була підтримана всіма без винятку главами держав", — зазначив Петро Порошенко. Він повідомив, що 6 вересня відбудуться переговори з енергетичних питань з участю міністрів палива і енергетики України, Росії та Європейського Союзу. 30 серпня в Брюсселі Україна поінформує керівників ЄС про подальші дії з імплементації угоди.

Європа...стурбована

Відбулася дискусія, під час якої деякі керівники урядів закликали замість уведення малоефективних санкцій надати військову допомогу Україні. Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон очолив табір прихильників посилення санкцій. Посилаючись на гіркий історичний досвід, він наголосив на неприпустимості зазіхань на територіальну цілісність України і пригрозив Росії "невідворотними наслідками". "Ми повинні відреагувати на неприйнятну ситуацію — перебування російських військових на українській землі. Заходи слід негайно розробити", — заявив Девід Кемерон.

До розширення санкцій проти Москви закликали також лідери Франції, Польщі та Литви. Доводячи необхідність надання Києву військової підтримки, президент Литви Даля Грибаускайте заявила, що Росія вже "фактично перебуває в стані війни з Європою", оскільки розгорнула військові дії проти країни, що прагне інтегруватися з ЄС. Проте саміт у Брюсселі показав, що в ЄС зміцнюється табір супротивників санкцій. "Безглуздими і контрпродуктивними" назвав спробу запровадити нові обмеження проти Росії прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. "Я залишаю за собою право вето щодо санкцій, якщо вони завдаватимуть шкоди національним інтересам Словаччини. Поки ми не побачимо ефекту від тих санкцій, які вже введені, немає ніякого сенсу у нових", — заявив він. Як і очікувалося, крім Словаччини, схожі сумніви висловили лідери Угорщини, Чехії та Кіпру.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель розкритикувала ідею надання військової допомоги Україні, заявивши, що "ніхто не вірить у можливість припинення цього конфлікту військовими методами". Раніше введені Євросоюзом економічні санкції проти Росії пані Меркель назвала ефективними. Результати цих заходів, за її словами, поки що не помітні, бо Москва прагне їх замаскувати, але їй усе одно доведеться відступити. У підсумку брюссельський саміт доручив Єврокомісії в тижневий термін підготувати новий пакет санкцій проти Москви.

"Україна розраховує на військово-технічну допомогу світової спільноти, а не на залучення іноземних військових частин", — заспокоїв Глава нашої держави переляканих європейців. За його словами, йдеться про співробітництво України з іншими державами у сфері обміну розвідувальними даними, допомогу у вигляді нелетальної зброї, техніки та за іншими напрямами.

"ЄС раніше зняв ембарго на поставки деяких видів зброї, і ми зараз очікуємо, що відбудеться розширення списку озброєнь із боку ЄС", — сказав Петро Порошенко, зауваживши, що Україна має намір обговорити це питання детальніше на саміті НАТО в Уельсі. "На двосторонньому рівні відбулися консультації про розширення військово-технічного співробітництва. Нарешті ми фіксуємо згоду на надання військово-технічної допомоги та розвиток співробітництва з країнами — членами ЄС на двосторонньому рівні, що дозволить нам серйозно підвищити боєздатність наших Збройних сил", — наголосив український Президент на брифінгу.

Під час зустрічі із президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцом Петро Порошенко домовився про те, що ратифікація Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС відбуватиметься в українській Верховній Раді та Європейському Парламенті синхронно.