Стали жити вкупі люб'язно да приязно.
Ну, сього вже хоть і не казати, що, зождавши півроку, чи що, почали думати й про весіллє. Іще не гаразд і весна розгулялась, іще й вишеньки в саду в Лесі не одцвілись, а вже Петро із Лесею і в парі.
Так-то усе те лихо минулось, мов приснилось. Яке то воно страшне усякому здавалось! А от же, як не божа воля, то їх і не зачепило. Се так, як от інколи схопиться заверюха — громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно; поламле старе дерево, повиворочує з коріннєм дуби й берези: а чому указав господь рости й цвісти, те й останеться, і красується і весело да пишно, мов ізроду й хуртовини не бачило.
Примітки
1
— шлях на захід від Києва, через с. Білогородка.
2
— державський — дідичевський (прим. авт.)
3
— ушули — стовпи в брамі (прим. авт.)
4
— Керман — Акерман, турецьке місто-фортеця у гирлі Дніпра.
5
— Київська братська школа — навчальний заклад, заснований 1615 р. Київським братством — національно-релігійною громадською організацією київських міщан, що виникла при Богоявленському (з 1616 р. — Братському) монастирі на Подолі.
6
— Остряниця (Острянин) Яків (? — 1641) — один з керівників селянсько-козацького повстання 1638 р. проти польсько-шляхетських загарбників та української шляхти.
7
— Уніти — уніати, прихильники унії — обєднання православної і католицької церков на українських та білоруських землях, проголошеного 1596 р. у Бресті.
8
— Річчю Посполитою, чи то республікою, називалось усе в купі — Польща, Литва і Русь; а Руссю звались Галичина, Поділля, Волинь і Україна (прим. авт.)
9
— ...реєстровими, чи городовими козаками... — У 1752 р. польський уряд сформував з козаків війська для боротьби проти народних рухів на Східній Україні й охорони її південних кордонів. Прийняті на державну службу вписувалися в реєстр (звідси й назва — реєстрові козаки).
10
— Трясило Тарас — Федорович Тарас (XVII ст.), гетьман запорозьких нереєстрових козаків.
11
— Павлюк (Павло Михнович Бут; ? — 1638) — гетьман нереєстрових козаків, керівників селянсько-козацького повстання проти польсько-шляхетських загарбників та української шляхти.
12
— Низ — Великий Луг, лугова й степова смуга в нижній течії Дніпра, що входила до території Запорозького війська.
13
— Крутить веремія — чинити бистрі атаки (прим. авт.)
14
— Виговський Іван Остапович (? — 1664) — український гетьман (1657 — 1659), виступав проти експансіоністської політики царизму на Україні.
15
— Хмельницький Юрій Богданович (бл. 1641 — 1685) — молодший син Богдана Хмельницького, ще за життя батька був проголошений гетьманом.
16
— Тетеря Павло Іванович (? — бл. 1670) — переяславський полковник, з 1663 р. — гетьман Правобережної України. Орієнтувався на союз з Річчю Посполитою.
17
— Полковницькі клейноди — ознаки полковницької влади: булава, пірнач, тощо.
18
— Рейментарський пірнач — полковницька булава, яка мала зверху, замість кулі, металеві пластинки, що розміщувались навколо стержня (палиці).
19
— Мається на увазі перемога українського повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким над польсько-шляхетською армією у бою біля Пилявців.
20
— Йдеться про облогу польського війська в м. Збаражі армією Б. Хмельницького.
21
— Сомко Яким Семенович (? — 1663) — наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережної України.
22
— Васюта Ніженський — Золотаренко Василь Никифорович (? — 1663), ніжинський полковник.
23
— Брюховецький Іван Мартинович (? — 1668) — отаман запорозького козацтва, на Чорній раді 1663 р. в Ніжині обраний гетьманом Лівобережної України.
24
— Гетьманщина — назва території Лівобережної України разом з Києвом після Андрусівського перемир'я 1667р., яке закріпило за Річчю Посполитою Правобережну Україну і Білорусію, а за Москвою — Смоленськ, Сіверську землю та Лівобережну Україну і Київ.
25
— Гвинтовка — один з прибічників Брюховецького в його боротьбі за гетьманську булаву.
26
— Сівера — Сіверщина, народна назва територій, що входили до складу давньоруського удільного Сіверського (Новгород-Сіверського) князівства.
27
— Ідеться про київських князів ІХ — ХІ ст., які уславились військовими походами і культуротворчою діяльністю.
28
— У бою під Берестечком, на Волині у 1651 р. військо Б. Хмельницького через зраду татарського хана зазнало поразки.
29
— Радзівілл Януш (1612 — 1655) — литовський коронний гетьман. У 1648 — 1654 рр. Стояв на чолі литовсько-шляхетського війська, що діяло проти селянсько-козацьких військ.
30
— Джеджелій — Джалалій Філон (XVII ст.), кропивнянський полковник, сотник Переяславського полку.
31
— Січові братчики — запорізькі козаки. Запорізька Січ називалась братством, а запорізькі козаки — братчиками.
32
— Мугир — мужик (прим. авт.)
33
— Барабаш Іван (? — 1648) — осавул реєстрового козацького війська, прибічник польської шляхти.
34
— Київське церковне братство мало свою школу. Активну участь у діяльності цієї організації брав гетьман українського козацтва Сагайдачний, який, щоб відстояти братство від утисків з боку шляхетської Польщі, у 1620 р. разом з усім військом Запорозьким увійшов до його складу.
Сагайдачний — Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович (? — 1622), гетьман українського реєстрового козацтва, талановитий полководець, відзначився своїми походами проти татар і турків.
35
— Ганна Гулевичівна — Гулевичівна Єлизавета (Галшка) Василівна (1575 — 1642), дружина Київського воєводи Степана Лозки. Відіграла значну роль у заснуванні Київського братства, монастиря і школи при ньому. В 1615 р. подарувала братству садибу на Подолі зусіма її прибутками.
36
— Нечай Данило (? — 1651), герой народно-визвольної війни 1648 — 1654 рр., сподвижник Б. Хмельницького. Морозенко — популярний герой народної думи.
37
— Кішка Самійло (? — 1602) — гетьман реєстрових козаків (1599 — 1602). У 70х роках XVI ст. потрапив у турецький полон.
38
— Жупани-лудани — жупани з блискучої матерії, або вишиті золотом (прим. авт.).
39
— Саєта — англійське сукно (приміт. авт.)
40
— ширітвас — невисока бочка (прим. авт.)
41
— Чорна Гора — Чорногорія, країна на заході балканського півострова.
42
— Омелькович Симеон — київський князь XV ст. За часу литовського панування в Україні. Походив з династії Ольгердовичів.
43
— Адамові глави — горельєфи або статуї Адама (самого чи з Євою), на саркофагах , у входах до церков тощо.
44
— Гладкий Матвій (? — 1652) — миргородський полковник, учасник визвольної війни 1648 — 1654 рр.
45
— Наливайко Северин (? — 1597) — ватажок козацтва у XVI ст., у 1566 р. очолив повстання проти польських і українських магнатів, яке в бою біля річки Солониці (поблизу Лубен) зазнало поразки. Виданий козацькою старшиною, після страшних тортур страчений у Варшаві.
46
— Гізель Інокентій (бл. 1600 — 1683) — один знайосвіченіших церковних та освітньо-громадських діячів на Україні в XVII ст., архімандрит Києво-Печерської лаври, ректор Києво-Могилянської колегії.
47
— Могила Петро Симеонович (1597 — 1647) — політичний, церковний та освітній діяч України, митрополит Київський і Галицький (з 1632 р.), засновник Києво-Могилянської колегії.
48
— "Гадяцькі пункти" — угода І. Виговського із польсько-шляхетським урядом 1658 р. про скасування воззєднання України з Росією та відновлення в Україні польсько-шляхетської влади.
49
— Ромодановський Григорій Григорович (? — 1682) — московський державний і військовий діяч, боярин, князь. Учасник Переяславської ради 1654 р., був воєводою московських військ в Україні в 1654 — 1667 рр.
50
— Займанщина — земельна власність (ґрунти, луки, лісові угіддя, озера), набута правом першого зайняття вільної землі. Була поширена в малозаселених місцевостях Слобідської, Лівобережної України, Запорозької Січі. Правом займанщини широко користувалася козацька старшина.
51
— Кисіль Адам Григорович (1580 — 1653) — український магнат, брацлавський (з 1646 р.) і київський (з 1651 р.) воєвода польської орієнтації.
52
— Вишневецький Єрема (Ярема, Ієремія; 1612 — 1651) — український магнат, володів величезним маєтком на Лівобережній Україні.
53
— тобто податок від кожної окремої хати.
54
— гамалик — потилиця (прим. авт.)
55
— Князю Єремії Вишневецькому (прим. авт.)
56
— Дітвора наша од старих баб перейняла, що ніби горобці, літаючи кругом розпятого Христа, цвірінькали: "Жив-жив!" А жиди, чуючи, що Він іще не вмер, знову Його мучили. За се дітвора й досі немилосердна на горобців і, як попаде в руки, то всяк мучить, виколює очі і вивертає ноги, приговорюючи: "А що, жив-жив?" (пр. авт.)
57
— Гевал — хам, мужик (прим. авт.)
58
— Перебийніс — Кривоніс Максим (? — 1648), полковник Запорозького війська, прославився під час походів козаків проти Кримського ханства і султанської Туреччини в 30 — 40 х роках XVIII ст., у визвольній війні українського народу 1648 — 1654 рр.
59
— Гагін Данило Степанович — московський окольничий, князь, представник царя на Чорній раді 1663 р. в Ніжині.
60
— Ієремія Галка — псевдонім Миколи Івановича Костомарова (1817 — 1885), українського письменника, історика, літературного критика, етнографа, фольклориста і публіциста.
61
— Мусій — Мойсей, легендарний пророк, визволитель давніх євреїв з так званого єгипетського полону.
62
— Дорошенко Петро Дорофійович (1627 — 1698) — Гетьман Правобережної України (1665 — 1676).