Юне козацтво в романі "Чорна рада" оповите романтикою. По-різному виховували своїх синів полковник Іван Шрам і рядовий запорожець Тур, який зовсім маленьким хлоп'ям привіз Кирила на Січ, де той і виріс. Старий Шрам хотів бачити Петра патріотом, людиною твердої вдачі. Кирило ж на козацькій вольниці виріс гордим, упевненим у своїх силах, ніколи нікому не поступався гідністю. І Петро, і Кирило щиро покохали Лесю, але Петро добивався взаємності, а Кирило, за козацьким звичаєм, вважав, що для повного щастя вистачить і його любові, а жінка полюбить потім. Саме він урятував кохану від шлюбу з нелюбом, але не присилував стати дружиною, а дав їй право вибору.
І Петро, і Кирило, хоч і молоді, але вже мають певні воєнні успіхи. Петро здобув вороже знамено, а Кирило врятував старого Шрама від смерті. Обидва юнаки здатні до самопожертви. Кирило, наприклад, пропонує Сомкові своє життя, щоб урятувати його від смерті. В образі Кирила Тура відтворено дух побратимства, лицарського завзяття, козацького демократизму. Його життя сповнене пригод, неймовірних вчинків, прагнень до волі.