Правда воно, що кожний колгоспник має свиню?..
Пиріг. Ой, та яка там свиня!.. Підсвинок, підсвинок, та й то паршивий.
2-й селянин. То як же воно? Кождий колгоспник має паршивого підсвинка, чи як?
Пиріг. От тобі й на! Та де має! Чорта пухлого має, болячку має, кольку в боці має — не підсвинка. Що ж то я не бачив? На цілий колгосп був раптом один підсвинок і то паршивий, о!
1-й селянин. І що ж вони з тим підсвинком робили?
Пиріг. От тобі і на! А що мали робити? Переганяли з кучі до кучі, від одного двору до другого, щоб виглядало, що у кождого є свиня.
Голос. От техніка!
Пиріг (довірливо). А тої пшениці то я з дому набрав у пригорщу, з власного засіка, бо ж ніби треба щось показати…
Парубок. Ну, а та красна армія направду така моцна, як ви її вихвалювали?
Пиріг. От тобі й на! А ви самі хіба не бачили її, коли вона нас визволяла? Ет — могучая безонучая. То правда — мають того желіза, тих танків до хороби і трохи, але якби так німець надлетів та натеремкотів… (В тій хвилині відчиняються двері з канцелярії; Пиріг миттю вискакує на поміст і репетує). Най жиє красна армія! Най жиє наш Ярданський Союз!..
ЯВА 5
Входять: Колтун, Параня, Свиненко і Пейсатий, ведучи під руки Байстрюка.
Байстрюк (підспівує). "Три танкісти, всі три хочуть їсти…"
Пейсатий. Тіше! Што за безобразіє?
Байстрюк. Бе… бе… безобразіє?..
Свиненко. Товариш Байстрюк! Тільки культурно, культурно.
Байстрюк. Ку… ку… культурно?…
Свиненко. Да, да.
Байстрюк. Да, да?… Ага!… (Деклямує).
Да, да, да, харашо,
Їсти, пити нема що.
Ні корови, ні свині,
Тільки Сталін на стіні…
Пейсатий (лютий). Малчі, ти, сукін син, а то я тебе січас у допр!
Байстрюк (наляканий, сідає). По… пожалуста, пожалуста.
Свиненко (до людей). Товариші. От зараз ви заслухаєте, та ска-ать, виступ Параскевії Процевни Цебричок. Хто ж така Параскевія Процевна Цебричок? Да. Хто ж така Параскевія Процевна Цебричок! Про це ви, та ска-ать, всі знаєте, про це знає ціла наша країна, увесь Радянський Союз. Да, увесь Радянський Союз. Колишня батрачка і наймичка, а зараз — знатна людина Радянського, та ска-ать, Союзу, заслужена свинарка колгоспу "Даремний труд", ударниця і кандидат на всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві. Будь ласка, Параскевія Процевна.
Колтун. Слово для проповіді надається товаришці Цебричок, дай ми на то. Ну, Паранька, починай.
Параня. Хі-хі-хі!.. Овва!.. А нам що?.. Нам тепер добре. Та нам тепер так добре! Хі-хі-хі!.. Ви собі гадали, що ваше все буде зверха? А коли ні! А коли ні?.. А тепер наше зверха… Та нам тепер так добре! Червона армія визволила всіх жінок з-під панів і поміщиків, і тепер всі про нас дбають, і Ленін про нас дбає, і Сталін про нас дбає, тепер ми маємо рівне право з чоловіками, а особливо жінки!
Пейсатий. Вот, правильно.
Параня. Хі-хі-хі!.. Овва!.. А ви собі гадаєте, що до церкви конче ходити? Не конче. А ви гадаєте, що єґомость в церкві всю правду кажуть? А коли ні, а коли ні!.. Вони тільки так говорять, бо вони за це гроші беруть. А нам тепер так добре, так добре, за нас дбає червона партія, і Ленін за нас дбає, і Сталін за нас дбає, бо ми маємо рівне право з чоловіками, а особливо ми, жінки. Най жиє червоний Сталін!
Аґітатор (метушиться поміж людьми). Рясні оплески, рясні оплески!
В залі гамір, сміх.
Селянка. Гей, гей, татунцю небесний!.. І ти сидиш там угорі, і на те все дивишся, і нічого не кажеш?
Селянин. Ех, ти, ударниця!.. Вдарив би я тобі, але по 25 на кожду половицю, щоб знала, як Господа Бога за ноги лапати.
Селянка. Та ти, опуде, а тю на твою голову, чи ти Бога не боїшся, чи сорому перед людьми не маєш? І що ти з себе за чудовище зробила? А нащо ти цю червону ярмурку на кудли затягнула?
Парубок. Це, тіточко, на те, щоб і воші мали свій "Червоний куток".
Пейсатий. Тіше! Што за безобразіє!
Колтун. Ну! Буде там тихо, чи ні?
Свиненко. Товариші! От зараз ви заслухаєте, та ска-ать, виступ товариша Байстрюка. Да, товариша Байстрюка. Хто був колись товариш Байстрюк — про це всі знають.
Хтось із залі. Злодій та й пияк.
Свиненко. Да, точно. Батрак. Наймит, та ска-ать. Не було в нього змалечку ні батька, ні неньки, він остався круглим сиротою. Да, круглим сиротою. Куркуль, в якого він відтак найнявся на роботу, люто знущався з нього, висотував з нього усі жили, наживався, та ска-ать, його працею, немилосердно експлуатував його…
Байстрюк (розплакався). У-гу-гу-гу!..
Свиненко. От, бачите, товариші, отак страждала ця людина за панської Польщі. Да, за панської Польщі. А от зараз — товариш Байстрюк знатна людина нашої країни, робітник-стахановець, член Ленінсько-сталінського, та ска-ать, комсомола, кандидат на всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві. Да, на виставку в Москві. Про товариша Байстрюка знає сьогодні вся країна, увесь Рядянський Союз. Будь ласка, товариш Байстрюк.
Колтун. Слово для проповіді має товариш Байстрюк, дай ми на то. (Штовхає Байстрюка). Ну, ти, не спи!
Байстрюк. Га?
Свиненко. Тільки серйозно, товариш Байстрюк, серйозно.
Байстрюк. Сер… сер… серйозно?..
Свиненко. Да, да.
Байстрюк. Да, да?
Пейсатий (визвірився на нього). Ну! ґаварі!
Байстрюк (наляканий). Пожалуста, пожалуста… (Встає, коливаючись на всі боки, прибирає поважний вигляд, надумується і нагло, серед німої тиші в залі — кричить): Урра!!
В залі метушня, гамір, регіт. Пейсатий і Свиненко, люті та сердиті, кидають Байстрюкові роздратовані, ненависні погляди.
Колтун (до Байстрюка). Кхм… Ну, то ти, Сеньку, вже все сказав, що мав сказати?
Байстрюк (сідає). Пожалуста, пожалуста.
Колтун. Га, як пожалуста, то пожалуста, дай ми на то. То тепер, люденькове, може, в когось будуть якісь, як той казав, вопроси?
Пейсатий. Вопросов в нікого нет, товарищі?
Свиненко. Давайте, товариші, давайте.
1-й селянин. Ой, Боже, що це за люди!.. Усе їм давай: давай вперед, давай назад, давай контингент, давай поставку, давай хліб, давай м'ясо, давай, давай і давай, і кінця тому не видко.
2-й селянин. Ой, та вже даємо, аж нас давачка болить, і не помагає.
Пейсатий. Ну, как? Всьо ясно, товарищі?
Голос. Ох, ясно, ясно, аж в очах темніє.
Пиріг (пригадав собі щось після довгої надуми). Маю!
Пейсатий. Што такоє?
Пиріг. Пригадав! Далебі, пригадав!.. От тобі й на. Про все я вам сказав, людоньки, як собі того товариші бажали, і про танки, і про свині, і про кури, а от про калічество — зовсім забув!
Пейсатий. Какое там калічество?
Пиріг. От тобі й на! Оце ж я зараз все документно розтолкую. (Висувається наперед). Отож і кажу, людоньки: про все я вам розповідав, як годиться, і про танки, і про свині, і про кури, а от про худобу — зовсім призабув!
Свиненко. Давай, давай.
Пиріг. Ну, не буду я казати так, чи сяк, але що рихт, то рихт. На свої власні очі, то я тої худобоньки багато не видів, але в одному колгоспі, то нам говорили, що в них худоба — велике калічество!
В залі вибухає регіт.
Пейсатий. Тіше! Што за безобразіє?
Свиненко. Товариші! Нада себе культурно вести.
Колтун. Буде там спокій, чи не буде, дай ми на то?
Аґітатор (просить, молить). Бійтеся Бога, що ви робите, люди!!
Регіт не вгаває.
Пейсатий (піниться). Малчать!
Колтун і аґітатор кидаються поміж людей, пробують їх уговкати, та все дарма, народ далі регоче.
Пейсатий (лютує). Малчать, сволочі! Што ето значіт? Контрреволюція! Я вас усєх скажу арестувати! Я вас усєх в Енкаведе! Вон! Вон!
Люди юрбою кидаються до дверей, висипаються на двір.
Селянин (що заснув був біля печі). Що? Вже кінець? Ну, слава ж тобі, Господи!.. (Вибігає останній з кляси).
ЯВА 6
Пейсатий (бігає по клясі, скаженіє). Сволочі! Бандіти! Петлюровци! Націоналісти! Я їх усєх в Енкаведе! Я їх усєх разстрелять скажу!
Колтун. Ой, товаришу Пейсатий, та ви заспокійтесь, ради Бога. Тут люди невинні, дай ми на то. Вони язика не понімають.
Пейсатий. Што такоє? Што ви ґаваріте?
Колтун. Невинні, товариш Іцко Мойсеєвич, присяй Богу, невинні. Темний народ, руського язика не понимає. Оцему старому дурневі (показує на Пирога) вимовилось "калічество", а вони не зрозуміли, дай ми на то, та й подумали, що в колгоспах вся худоба покалічена і почали реготатися здуру.
Пиріг (б'є руками об поли). От тобі й на!..
Свиненко. От воно що!
Колтун. Я ж кажу: темний народ, язика не понимає, дай ми на то. Через одно отаке кострубате слово — цілий мітинґ чорти взяли.
ЯВА 7
Парубок (вбігає знадвору до кляси). Гей, люди, слухайте: до кооперативи привезли мило!!
Оклики на селі.