Дуже щаслива книга про котиків Майка та Сандру

Валентина Басан

Сторінка 3 з 3

Вони вже доїли свої порції і з захопленням дивилися на маленьку кішечку.

— Сандра, ти така молодець, я навіть не знав, що ти вмієш пекти пироги! — сказав з подивом котик Мішута.

Котик Майк і Котик Льова закивали, погоджуючись з Мішутою.

— Сандра, пробач, що я сказав, що Льова і Мішута тільки мої друзі. Це наші з тобою друзі. І ми будемо грати разом. Пішли грати з нами, — сказав братик котик Майк.

— Спасибі, хлопчики, але я піду в ляльки пограю!

Сандра хитро примружилася і посміхнулася Мамі кішці, а котики, зітхнувши з полегшенням, радісно зникли з кухні за лічені секунди.

Кінець!

1 2 3