Жуківський показує, як українське суспільство не виконало цієї постанови. "Скільки з нас переходить на "Ви" з молодими людьми?" — питає автор, шукаючи причини невдачі. "Ми "тикаємо" тільки тому, що пам'ятаємо молодь юнаками". Молодь сприймає це за "зневажливе невизнавання їхньої дорослости".
Третє десятиліття відзначається, між іншими заходами, боротьбою українського громадянства за визнання української мови на матрикуляційному іспиті і за запровадження радіопрограм на етнічних мовах.
"19-го червня 1974 року професор Дж. Марван — керівник Слов'янського і Балтійського Постійного Комітету Мов — повідомив, що українська мова визнана як предмет до матрикуляційних іспитів із 1975 року", — повідомляє "Вільна Думка".
В інших стейтах також було чимало українців (молоді і старших), які хотіли студіювати українську мову і складати з неї іспити. В Сіднеї вже скоро було засновано матрикуляційні курси. Кандидати складали іспит через офіційні інституції Вікторії.
Кілька років велася боротьба за запровадження етнічних мов (включно з українською) в курікулум середньої освіти. Нарешті ця боротьба завершилася успіхом. При Відділі освіти відкрилися спеціяльні центри в суботи для вивчення етнічних (громадських) мов і підготовки до матрикуляційних іспитів.
Тим часом на міжнародньому форумі все частіше чути прізвища українських дисидентів в СССР. Розгорнулася широка акція в обороні Валентина Мороза. "Рятуймо Валентина Мороза!" Наполегливість українства у всьому світі, включно з Австралією, дає чудові наслідки. Брежнєвський уряд випускає Мороза на волю. Увесь цей час "Вільна Думка" виконує регулярну інформативну службу серед українців в Австралії.
Четвертий період. Ця боротьба переноситься навіть в останнє десятиліття нашого перебування в Австралії. Трагічна смерть поета Василя Стуса мала місце вже за Горбачовського секретарювання в Москві.
Але центральним досягненням четвертого періоду була розбудова українського академічного життя в австралійських університетах.
Українська мова була запроваджена в університеті Макворі (Сідней) і в університеті Монаш (Мельборн). Це сталося при жертовній участі цілого українського громадянства, бо спершу треба було зібрати досить грошей, щоб за їхні інтереси оплачувати людей, затруднених в цій роботі.
Із відкриттям Катедри Українознавства збувся заповіт нашого поета Тараса Шевченка: "Я на сторожі коло них поставлю Слово". За 40 років свого перебування в Австралії українці не вдовольнилися однією бараниною і пивом, вони заснували "Вільну Думку", а потім поступово, але настирливо, започаткували рідну початкову освіту, середню і нарешті вищу — університетську.
____________________