7(25) січня Різдво Колі Гавриленка теща померла сніг вночі а вдень сонце гарно 8(26) січня гарний 9(27) січня день народження Володі 14(1) січня Новий рік ясний і теплий день мороз
19(6) січня Хрещення
тепло і мороз
розтавав помер
Лебідь Іван
21(8) січня Лебедя
хоронили
24(11) січня у
Рябоконя Василя
свайба день
народження
сповнилось п'ять
років Вітусі
29(16) січня дощ
31(18) січня ясний
день тиждень
пройшов
10(28) лютого
Макариха Кузничиха
Дунька померла в сім
годин ранку
14(1) лютого свайба
Лени Кручини і Аліка
Таньчиного
15(2) лютого
Стрітення
21(8) лютого у Колі Пашиного Масляна Валя поїхала у Київ 23(10) лютого ясний день 28(15) лютого Заговки сніг після обід перва назва Ольгополя Дивитовка
кожний вечір весело, в їх гітари, і танці до впаду; вранці їх виводили у поле на буряки; тоді в Києві, мабуть, сільських мало було, самі міщани київські; ніхто з них не знав до пуття, як ці буряки обробити; то вони тільки мучилися на полі від жарких сонячних днів; дехто з ними були і старші, і з них там організувалася комісія по перевірці "по селу"; що там було перевіряти; от почали з дитячих ясел; в мому садочку після сну було таке заняття, читати там що у нас було; казочки чи що; а так то мало було, що нам на курсах дали там по парі книжок; пам'ятаю, були такі книжечки, що вони зовсім не підходили дітям, але ми всеодно читали; там, пам'ятаю, було так — скільки кілометрів до місяця та до сонця; так до місяця діти більше запам'ятовували, а до сонця це було для них тяжко; дітки так мене оточили, що мене і не видко було; і раптом так для нас несподівано ввалює до нас у кімнату душ п'ятеро; мовляв, ми начальство з Києва, і почали голосно "гдє воспітатєльніца, гдє"; могли й не подумати, що ця вихователька трохи більша за дітей; ну, нянька, старіша, сміливіша, показує "оце наша виховательочка"; "ето"; ну, я вже перелякалася, встала показатися; почали допитуватися, по скільки хліба, муки, крупи, цукру на дитину; ну, думаю, боже мій, того цукру ми й разу не бачили; я сказала, скільки грамів ми одержували для дітей на душу і скільки молока; "што, вєдро молока на таку араву!"; почався наступ "судіть, судіть воспітатєльніцу"; та ще назирили у комірчині сироватки трошки чи що, — "ага, спряталі"; сказати правду, в мене сльози виступили, як горошинки покотилися; ну, думаю, чорта ви мене тут побачите; на дітей я дивилася з таким жалем, наче я вбиралася вмерти; за що мені такі образи, нема у людини тепла у душі; я думала, що хоч раз мене хто втішить словом, пожаліє, похвалить, то ні; ні радощів, ні тепла; як не штрафна, то вже потішають судом; приїхали на допомогу, а легкої роботи та слави шукають; тими обгортками з цукерків усі вулиці обкидані; вирішила я більше не показуватися в ясла; раненько встала, одягла своє саме модне в той час платтячко, біленьке, без рукавів; ухопила сапку, так, щоб мати не бачила, і драпанула в поле, до київських у бригаду на бурячки; їх то багато, але як мені з ними бути, може ж, мене і не пізнають; старалася триматися все скраю і побільше бути нагнутою; я вміла буряки полоти, мати навчила сього; але, думаю, побачу, як вони роблять, так і я буду; але не видно того поління, де вони пройшли; а вони, бачу, коло бурячка дяб, дяб сапкою, а весь бур'ян росте; сонечко піднялося і так припекло, що їм вже нічого не миле, і давай тікати в долинку, в очерет; еге, думаю, попро-
бували, як сахарок обробляти, це вам не в комісії ходити", —
"а хто мене запитає, як я ще дівчинкою була та закохалась у фельдшера; як він мені подобався, хоч і старший був, але чогось так любила його, що й у сні завжди бачила; і старалася завжди стріти, як він іде на роботу чи з роботи; аж легше, як побачу; гарний був, халєра, високий, стрункий, личко в його було рожеве, ніжне, а очі — ой, як небо; завжди, як привітається, то аж; я вже не могла більше терпіти, так хотілося все частіше бачити; набридло мені все бігати назустріч, та уже чогось соромно було; думаю, як здогадається, що, бач, сподобався оцій малій дівчинці, що вона мені весь час на очі налазить; кажу я один раз "мамо, в мене вже й веснянки появилися, зроби мені що, щоб їх не було"; а вона як з кілочка "а що це я тобі зроблю, ще таке, не доросло, а вже придивляється так на свої веснянки"; "ну я їх не хочу, мамо; й так кажуть на мене рябенька"; "ой, лихо з тобою, усе ти мені завдаєш якогось клопоту; або знаєш що, давай я тебе заведу до Яші, він же все-таки фельдшер"; ой, я аж зраділа "ходімо ж скоріше"; пішли ми, він жив далеченько, але близько моєї бабусі; ну, мати каже "йди вперед, чого це ти остаєшся ззаду"; "а-а, іди ти вперед, я соромлюся"; "от потороча ще якась, чого це ти вже соромишся"; заходимо, "добрий день"; ага, "добрий день, сідайте"; еге, "нема коли"; "а що, захворіла дочка"; "та ні"; "а що з нею"; "а ось подивіться на її носа, появилися веснянки, а вона не хоче, кисне, проява якась"; "ну що ви, проява, вона у вас славна дівчинка; іди сюди, подивлюся, що то в тебе на носі"; о, думаю, тепер то я на нього роздивлюся добре; але чого це він зі мною, як з малою говорить; нічого ти, думаю, не
1(16) березня перший тиждень починається 7(22) березня пройшов перший тиждень посту 8(23) березня піст починається 10(25) березня у Колі отелилася корова з десятої вечора 14(1) березня до обід похмуро а після обід ясно сонце 15(2) березня починається третій тиждень посту 22(9) березня ...починається... 24(11) березня Середохрещення 27(14) березня дощ 6(24) квітня Саші рік як помер Осадча Щербанівська 7(25) квітня Благовіщення 18(5) квітня Пасха 30(12) квітня заплачено за радіво 6(23) травня Григорія в Армію Червону виряджали Славку Райчиного 10(27) травня Віктора день народження Бондар йшов у армію 11(28) травня Віті день народження і Наташі 17(4) травня завішалася Ярина Кордонючка 18(5) травня хоронили
22(9) травня празник Николая
29(16) травня день народження Миколи 6(29) червня Трійця 13(31) червня Заговки
знаєш; як це мале вже страждає за тобою; подивився близенько так, ще й пальцем повів по носі: "зараз я вам напишу, то вам в аптеці зроблять таку мазь, то зразу буде біла-біла"; а я все стою та дивлюсь на нього, витріщила очі; а він уже допетрав щось, і теж дивиться, мабуть, уже здогадався щось; а все дивлюся й не можу надивитися; але що, роздивилася, очі голубі, гарні, ніс теж гарний, а вуха — люди, чого я раніше не бачила, як у верблюда; аж мені самій смішно стало; та за ким же я бігала!... (оженився він пізно і взяв ще молодшу за мене; коли я приїхала в село своє в гості, то хотілося побачити; якраз було літо, тепло, сонячно так, аж пашіло; і я пішла до бабусі провідати; і ми гуляли під глодом; збирали глід і груші; і я тоді його побачила в парі з молодою жінкою; а сам такий солідний, і з паличкою в руках; і душа моя була спокійна...)" —
"зустрічалася я з Андреєм, дуже славний хлопчина, ми трохи разом вчилися; а яка то була любов, як у мене був нерідний батько, і мені нікуди не дозволяли виходити вечорами, і до мене теж щоб ніхто; так ото я з Андрушкою тільки листувалася; а як листувалися — смішно й здумати; він мені напише такого великого листа і принесе до мене і покладе в загату в хлівчик, і я йому теж відпишу і покладу туди само; отак ми проводили час і тішилися тими листами; я старалася ходити до свеї тітки на Шляхту; так звалася вулиця; і так і жили в нас старі люди, шляхтичі; там різні Січинські, Віль-чинські, Ходаківські та Дітківські; і от я ходила до свеї тітки через його беріжок, і інколи він побачить і проведе мене до самої хати; а ще й інакше, він приходив часто до нашої криниці, і там ми зустрічалися; я боялася забаритися з водою, то ми впустимо у криницю відро та й ловимо його довго; і так ми і насміємося, поки нас хто-небудь не розжене; "от чорти, як сколотили воду"; отак би воно не знаю скільки тягнулося, якби до нас в село не прислали одного хлопця на роботу; звали його Грицько, і недалеко від нас працював; от по-сусідству і загостив до нас; підліз до вітчима, почав заговорювати "оце ваша дочка з косою ходить"; "авжеж, жінчина, моїх ще нема, женився на їй з дівчинкою"; він говорив грубо, відверто; "коли б збутися скоріше, бо в мене свої діти будуть, бо з чужого добра не жди"; і отак познайомилася я з Грицьком; навіть разом працювали; я ще про заміж і не думала, а вітчим уже з Грицьком домовляється; один раз я полізла до столика, відкрила шухляду, а там стрічки так і пурхнули доверха, я аж злякалася; а Гриць спостерігає та допитується "гарні?"; а мені аж в очах темно стало; став мені наговорювати, що то всі женяться, а ми що, не можемо
поженитися; я кажу "я ще не збираюся виходити заміж"; "як не збираєшся! а твій вітчим уже готується, я вже й горілки заготував, он стоїть в ящиках"; "а стрічки кому"; "а ось плаття, ти й не бачиш"; мені так стало шкода себе; що ж виходить, вітчим мене хоче збути без моєї згоди; все без мене; а він говорить "да, з тобою не можна договоритися, ти дика, як сорока, скажи що, ти вже чкурнула у другий бік, затягни тебе силою в клуб, так всеодно втечеш, тягни тебе танцювати, так ти видерешся"; я в сльози "що ти знаєш! танцювати не вмію, бо вітчим нікуди не пускав з дівчатами, не то з хлопцями, а як же ти будеш на мені женитися, як ти других дівчат водиш з клубу додоми"; "то ти не втікай, то я не буду других дівчат водити з клубу, вони самі до мене чіпляються"; я так собі й подумаю, що хлопець то гарний, нема де правди діти; але ж Андрей в очах стоїть; і де він; прийду додоми, сяду коло матері, надмуся, мов пухир, а мати питає "чого ти"; кажу "мамо, що це робиться"; "а хіба що, нічого не знаєш?"; кажу "ні"; "то він же каже, що ти згодна"; кажу "ні"; а мати зі злості "то чорт вас знає, як це воно робиться; Гриша мені весь час говорить, що ти згодна, аби ви не проти; а ми не проти, бо він хлопець гарний, за такого можна йти"; "ой" кричу "ви не бачите, що він виробляє, як він з цими дівчатами дуріє та ганяє за ними; то так і завжди буде, га?"; ну, мати що ж, як мати, хоче, щоб завжди краще було, каже "не журися, він уже тобі й плаття замовив шити, 26 листопада розпишетеся"; це був тридцять третій рік; хто його не знає, що це за рік; "ти, мамо, подивися на цих людей, а ти мене заміж видаєш; яке це буде весілля"; і плачу "і просити не піду, і до загсу не піду; як хочете"; так і було; кого так попросили
16(3) червня дощ увечері 19(6) червня дощ 20(7) червня дощ 28(15) червня два роки свасі Саші 30(17) червня Григорій Тимофійович Добровольський Волков...