е вмів. Але ти повинна мене зрозуміти. За зустріч, якої я не заслужив. Кхм… А чого це ваш лікар, як той шуліка над квочкою, навколо нас кружляє? Гей, колего, в чім справа?
— Пробачте, професоре, — несміливо наблизився до них хлопчакуватий лікар. — Чи не могли б ви до від'їзду оглянути ще деяких хворих? Почули про вас і приїхали. Оглянете? Відпустку ми вам все одно зіпсували…
— Відпустку зіпсували? Що ж, по-вашому, я вже такий старий шкарбун, що без відпочинку розвалюся? Ну давайте, давайте вже ваших хворих. Тільки дозвольте спершу поголитися, а то обріс… Кхм… неначе на фронті.
Вона усміхнулася. Лагідно, без докору.
1963–1977 р.