Я, як татко – комбайнер!
КРИЛАТА ПОШТА
— Листоноша-ластів'я,
Ти куди летиш – ось я!
Облетіло цілий світ –
Ну, неси мені привіт
З тих країв, де тепло-тепло,
Джунглі де, немає степу.
Де від сонця люди чорні…
Ти куди, таке моторне?
Ти куди, таке крилате?
Ти шукаєш адресата –
Я ж гукаю неспроста,
Бо чекаю я листа
З тих країв, де тепло-тепло,
Джунглі де, немає степу,
Де від сонця люди чорні…
Приземляйся, невгамовне
Листоноша-ластів'я:
Я — Володька; ось він я!
СЬОМЕ БЕРЕЗНЯ
Мамо, я, правда, великий:
Вмію читати вже я;
Знаю, по карті, де ріки,
Де острови, де моря…
Мамо, помив сам підлогу;
Ма, і книжки поскладав;
Мамо, я, правда, підмога –
Татко так вчора сказав…
Я – не береза при березі:
Не розтранжирюю гроші…
Напередодні Восьмого Березня,
Мамо, я, правда, хороший?!
НЕБИЛИЦІ
Горобець на хату сів –
Провалився дах;
Пес загавкав:"Ців-ців-ців!";
Свині: "Куд-куд-дах!";
Кіт танцює гопака;
Проліта корова;
З'їли мухи павука,
І про це ні слова;
Черепаха, як літак,
Мчить між деревами…
Це було, сам бачив як,
Добре, що не з вами.
Рано-вранці, до зорі,
Встали наші кухарі.
Сказав Кіндрат:
— Іду я в сад –
Зроблю салат.
А два Володі
Хай на городі,
А в нас величезний город,
Нарвуть на компот, от!
Що за жарти?
Що за жарти?
Скільки ждати?
Скільки ждати?
Ходимо навколо хати.
Ви не бачили Кіндрата,
Що з розкосими очима?
В чім причина?
В чім причина?
Ні Кіндрата, ні Володь:
Їсти хочеш – не заходь!
Бо ще вранці, до зорі,
Встали наші кухарі.
Сказав Кіндрат:
— Іду я в сад –
Зроблю салат.
А два Володі
Хай на городі,
А в нас величезний город,
Нарвуть на компот, от!
Що за жарти?
Що за жарти?
Скільки ждати?
Скільки ждати?
Ходимо навколо хати.
Ви не бачили Кіндрата,
Що з розкосими очима?
В чім причина?
В чім причина? …і т.д.
НАША ШКОЛА
Моя сусідка Аня –
Учитель виховання;
По піскописанню
Запитуйте Таню;
В Авраменка Петрика –
Предмет арифметика;
По історії у нас
Вараниця Тарас;
Голубець Оксанці
Викладати танці;
Оберемок Юра –
Це фізкультура…
Вчаться в нашій школі
Вася, я й дві Олі.
НА БАШТАНІ
— На баштані в дядьки Вані…
— В дядьки Вані?
— На баштані!
Там вони — кавуни,
Отакі горбки зелені!
Там і я, зайдіть до мене...
— А всередині — червоні!
Сік, як мед. Цілющий сік...
— Кавуни ці знає світ,
Всюди славляться вони,
— Із Херсона?! Кавуни?!
— Кавуни – кабани...
— А багато?
— Табуни!
— Виростаємо на сонці
Кавуни і я,
Херсонці!
ІКСИ ТА ІГРЕКИ
Ікс-цукерку,
Ігрек-печиво
Та солодкого ще дечого
Інна в "школі" додавала…
Ігор – з'їв!..
Усе. Пропало.
— І навіщо ти? Один?!
— Оголошуй карантин…
ПОМСТА
Надя малювала
З самого світанку,
І намалювала:
— Глянь, це ти Іванку!
Чуб на землю вився,
Підборідок впав –
На себе дивився,
Я себе не взнав;
Але промовчав.
Жаль що вітер дує,
Хай він стихне тільки –
Бабу зліплю сніговую:
— А це ти, Надійко!
РУДОЛЯ ТА РУДОЛЯТКО
Корова – перша буква Ка –
Дає багато молока,
А роги в неї, мов корона.
Рудоля, — наша це корова, —
Що народила нам телятко –
Смішне, веселе Рудолятко.
Корово – перша буква Ка –
Телятко хоче молока.
НА ВИГОНІ
Залетів на вигін гедзь,
Та такий здоровий,
Я йому сказала: "Геть!",
Щоб паслись корови,
Щоб давали молока…
Я – Ганнуся, я така!
ВОРКІТ-ВОВКОДАВ
-— Нам казав учора Вовка…
-— Що казав?
-— Що бачив вовка.
-— А прийшов сусідський Миша
І казав…
-— Сказав що?
-— Миша!
-— Кіт Воркіт…
-— Ось він, присів…
-— Вовка того вчора з´їв.
-— Вовк…
-— Нещасний вовк не знав,
Що Воркіт наш – вовкодав!
ЖАБИ ТА ЯКБИ
Жаба-мати й жабеня
Раз угледіли коня:
До ставка придибав кінь;
І з коня упала тінь.
Жабеню сказала жаба,
Жабеню сказала: "Слабо!
Якби я була б, як кінь,
Не такого була б тінь!"
ТРИ КРАПКИ
Впала думка з шапки –
Ставимо три крапки.
Тоді думку ти лови,
Коли думка з голови, –
А не з шапки –
Оглянися на три крапки.
ТРЕБА ВЧИТИ
Ось батон,
А ось бутон,
Ось бізон,
А ось бідон…
На батон дивитися,
Бутоном живитися,
В бізон зливати,
Від бідона втікати.
Чи, все ж таки,
Ой, навпаки?!
Ось батон,
А ось бутон,
Ось бізон,
А ось бідон…
Батоном живитися,
На бутон дивитися,
В бідон зливати,
Від бізона втікати.
Треба, діти, вчити
Щоб в синяках не ходити.
ДІДСАДОК
Веде Валя Ваню в дитсадок,
Ваня виє: "Хочу в дідсадок,
Що у діда, у Вадима!
Ти давно туди водила,
Там – весна, та все в цвіту…
А у цей я не піду!"
ХТО Ж ТАК ДЯКУЄ?!
— Ва! –
Які гарні слова.
— Вав! –
Ваня написав.
Писав слова ці на дивані.
Батьки "подякували" Вані…
Та хто ж так дякує?!
ВІД'ЇЗД
Ось квитки. Батьків й себе
Заселяю у купе
Поїзд рушив. Не боюся.
Ви ж чекаєте, бабусю?
ЧЕСНИЙ БОРЯ
У бабусі
в Білорусі
дві Олесі
й дві Настусі.
Боря їде
в Білорусь
до Олесь
і до Настусь.
— Хто ж у тебе
в Білорусі?
— Дві…
Бабуся!
В АФРИКУ!
— Ігорю скажи, і Павлику:
Прямо завтра їдем в Африку.
— В Африку?..
— В Африку!
Тільки Ігорю і Павлику.
— Там росте – не дуб, не граб –
Величезний баобаб.
— А дупло таке – якраз
Помістився б весь наш клас.
— Будуть діти раді-раді
Вчитися у баобабі!
— Тільки Ігорю і Павлику!
— В Африку?..
-В Африку!
ОХТИРСЬКИЙ ВІТЕР
-— Вітер… Як? Через кватирку
Залетів сюди, в Охтирку.
В хаті все перевернув…
Я? Не я! Я там не був.
ВІТЯ-ЄНІСЕЙ
— Хлопчик цей
Жив на річці Єнісей –
На одній з найбільших в світі.
— А зовуть його як?
— Вітя.
— Еге-гей, Єнісей!
ШВИДКА ДОПОМОГА
-— До лікарні біжить Клим,
А ви, дітки, чого з ним?
-— Буде зуби лікувати –
Допоможемо кричати.
МЕДБРАТ НА МЕДУ
— Халат білий і косичка:
Ваша Галя – медсестричка?
— Згоден. Стану й я медбратом,
Якщо будуть мед давати.
БАТЬКО МІЙ ЛЕЖИТЬ В ЛІКАРНІ
1.
Батько мій лежить в лікарні:
Там такі медсестри гарні;
В коридорі справжня пальма;
Не встиг натиснути на гальма.
На ногах у батька гирі –
Дві та дві – всього чотири.
Це, казав, лежачий спорт;
Перебіг дорогу стовб;
Задивився на ходячу пальму;
Не встиг натиснути на гальма.
2.
Охайна лікарська палата –
Туди іду провідать тата.
Та там не хоче бути тато –
Додому хоче, в нашу хату,
Ось приберу, і стане хата –
Куди та лікарська палата.
Побаче цю охайність тато,
Аж скрикне: "Хочу у палату!"
ГІПС
— Гіпс не знає… От людина!
Гіпс – звичайна біла глина
— Ще яка буває глина?
— От людина!
— Руки-ноги поламаєш
І все-все про гіпс узнаєш.
ЧОГО РЕВУТЬ?
— Ревуть зубри…
— Болять зуби!
ПРАВИЛЬНІ УКОЛИ
— Лікувати прийшли Женю,
Принесли уколів жменю.
Наш це бачив молодець,
І побіг, як жеребець,
Не куди-небудь – до школи…
— Мабуть, правильні уколи!
ВОВК, КОЗА, КАПУСТА
У кімнаті Петрик сам,
Сам – і все в прядку.
Татко вийшов, але дав
Петрику загадку:
— Човен ось, — намалював, —
Річка у тривозі;
Перевізник ти; щоб знав:
Ти — на перевозі.
В тебе що? Не густо:
Вовк, коза й капуста.
Як загадочка? – не мед…
— Відгадай – велосипед!
Перевозить по одному…?
І пішов на тому.
— Голова не хрусне?
Думка ж, наче гість..
З'їсть коза капусту,
А козу – вовк з'їсть…
Рейсом першим же козу
На той берег відвезу.
Потім вовк… приїду в гості
Позбирать козячі кості …
Ні, візьму тоді капусту..
З'їсть коза… Приїду – пусто…
О, загадочка — не мед!
А який велосипед?
Хто загадку Петі
Цю ось відгадає,
На велосипеді
Того покатає.