Загинув на фронті під Барвінковим. Автор збірок "В дні юоілею" (1930>, "Штурм шахт" (1931), "За Радянську Україну" (Î942) та ін.
87 Наважилося видавництво Брокгауза і Єфрона ен— циклопедію видавати...— Йдеться про Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона — російську енциклопедію, видану в 1890—1907 рр. у Петербурзі видавничою фірмою Брокгауз — Єфрок. Перше видання складалося з 86 томів (82 осяоші і 4 додаткові).-
38 Кайгородов Дмитро Никифорович (1846—1924) — російський природознавець, професор Петербурзького ЛІСОЕОГС інституту (тепер Лісотехнічна академія), Алггор науково-популярних книг "Беседы о русском лесе" (2 серії, 1880—1881), "Из зеленого царства" (1S88), "Из царства пернатых" (1882) та ін.
89 "Однажды в студеную зимнюю пор у...".— Рядок зірша M. О. Некрасова "Крестьянские дети", вперше опублікованого в журналі "Время" 1861 р. із присвятою: "О. С. Ч [еркыше]зской". Рядки 169—188 під заголовком "Мужичок с ноготок" за традицією часто виділяються в окремий вірш і включаються в хрестоматії для дитячого читання.
90 "Демьянова уха" — байка російського письменника !. А. Крилова (1769—1844), вперше надрукована 1913 р. За свідченнями друзіз І. Крилова, у ній висміювалося засідання "Беседы любителей русского слова", де читалися довгі й нудні твори її учасників.
91 Геродот (між 490 і 480 — між 430 і 424 до н. е.) — давньогрець— кий історик, "батько історії". Дав перший систематизований опис життя і побуту скіфів.
92 Гомер (від XII до VII ст. до н. е.) — легендарний давньогрецький поет, якому приписується авторство епічних поем "Іліада" та "Одіссея".
93 Боян — славетний давньоруський співець-дружинник XI — початку XII ст. Уперше згадується в "Слові о полку Ігоревім".
94 Нестор (? — після 1113) — давньоруський письменник і літописець, монах Києво-Печерського монастиря. Автор "Повісті минулих літ".
95 В од охр еще — православне церковне свято, яке відзначається 19 січня за н. ст. (6 січня за ст. ст.). Супроводжується церемонією освячення води (Йордан).
96 Сектантські пропозідники — люди, які сповідують особли— вий тип релігії, пов'язаний з відходом у певних питаннях від офіційної церкви. Створюючи свої угруповання (секти), вони закликали до "духов— ного переродження", пропагували погляди про "кінець світу", "страшний суд" над "нечестивцями", часто проявляли фанатизм.
07 ...з ахопився толстовство м...— Релігій, но-утопічний суспільний рух другої половини XIX — початку XX ст. Його прихильники проповідували вчення Л. М. Толстого про морально-релігійне вдосконалення суспільства, намагалися створити виробничі общини.
98 Новомосковськ — місто обласного підпорядкування Дніпропет— ровської області; розташованим на ріці Самарі (притока Дніпра). ЗалЬничиий ву— зол, пристань. Місце поселення запорізьких козаків у XVÎÏ — на початку XVÏII ст.
99 3 а ч е п и л і в к а — село, центр Зачепилізської сільської Ради Красно— градського району Харківської області. Розташоване на ріці Берестовій.
100 Дернадежда (Дар-Надежда) — село, центр Дар-Кадеждинської сільської Ради Сахновщггасьхого району Харківської області. Його розділяє на дві частиш річка Багата.
101 Єсентуки — місто крайового підпорядкування Ставропольського краю РРФСР. Розташоване в долині ріки Підсумок ка висоті 600-^-650 м нг.д рівнем моря.
M її х а й л і в к а — село, центр Михайлївсі-к ої сільської Ради Перво-майсі-кого району Харківської області, розташоване на ріці Кисіль.
103 Ейфслева башта—металева ґратчаста башта висотою 300 м; була споруджена за проектом французького інженера й архітектора А.-Г. Ел— феля з Парижі для Всесвітньої виставки 1889 р. як емблема досягнень техніки XIX ст.
104 "Нива" — російський ілюстрований щотижневий журнал, що виходив у Петербурзі в 1370—1913 рр. У 1894—1916 рр. виходили також "Ежемесячные литературные приложения", які вміщували на своїх сторінках белетристичні твори, науково-популярні й критичні статті, іноді теяденційно— монархічні романи.
105 Гоголь Микола Васильович (1809—1852) —російський письмен— ник, основоположник критичного реалізму в російській літературі. Визнання йому принесла збірка "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 —1832), створена на основі українського фольклору й українського етнографічного матеріалу.
Ростан Едмон (1868—1918) —французький поет і драматург.
107 Гарі н-М ихайловський Микола Георгійович (справжнє прізвище— Михайловський; 1852—1906) —російський письменник-демократ, ін-женер-залізнкчник.
иї Гейне Генріх (1797—1856) — німецький поет і публіцист, майстер ліричної і політичної поезії.
109 "Т і л ь Уленшпігел ь" — реман бельгійського письменника і публіциста Шарля де Костера (1827—1879). Повна назва трору — "Легенда про Тіля Уленшпігеля і Ламме Гудзака..." (1867). Наповнений національним фламандським колоритом, ромак започаткував національну бельгійську літературу. Написаний, як і інші твори письменника, французькою мовою.
"Дон К і х о т" — роман іспанського письменника Мігеля де Сервантеса (1547—1616); повна назва твору — "Вигадливий ідальго Дон Кіхот Ламанч-сьхий" (ч. 1, 1605 р.; ч. 2, 1615 р.). Це один із видатніших творів епохи Відродження, що мав великий вплив на світову культуру. Пародіюючи рицарський роман, став водночас своєрідною енциклопедією іспанського життя XVII ст.
111 Короленко Володимир Галактіонович (1853—1921) — російський письменник, публіцист, громадський діяч демократичного напряму. Родом українець. Оповідання "Река играет" було завершене восени 1891 р. Почат— ковий начерк зроблено В. Г. Короленком у записній книжці влітху 1839 р.
112 Платон (428 або 427 — 348 або 347 до н. е.) — давньогрецький фіпесоф-ідеаліст. Близько 384 р. до п. е. заснував філософську школу — платонівсьісу Академію.
113 Локк Джон (1632—1704) —англійський філософ-матеріаліст, пси— холог, педагог, ідеолог англійської буржуазії кінця XVII ст.
114 Кант їммануїл (1724—1804) —німецький філософ-ідсаліст, родо— начальник німецької класичної філософії.
115 Гегель Георг-Вільгельм-Фрідріх (1770—1831) — німецький філософ-ідеаліст, представник класичної німецької філософії: нг ідеалі— стичній основі розробив систему принципів діалектичного способу мис— лення.
пб Дарвін Чарлз-Роберт (1809—1882) — англійський природодослідник, основоположник еволюційного вчення про походження видів твермн і рос-ЯЗДГІ шляхом природного відбору. Обгрунтував гіпотезу походження людини від мавпоподібного предка.
117 Брюллов Карл Павлович (1799—1852) — російський живописець. У своему тгюрі ^Останній день Помпеї" (1830—1833) зиялюкав загибель античного міста Помпеї під час виверження вулкана Везувій 24 серпня 79 р.
'^Яловий Михайло Омелянович (літературний псевдонім — ТО ліан Шж>л та ііі., 1895—1934) — українськийрадзгнськик письменник, перший президент літературного угруповання ВАПЛІТЕ. Автор роману "Золоті лисенята"
(1927). Незаконно репресований. Загинув. Реабілітований після XX з'їзду КПРС.
п9"Біднота" — щоденна газета, яка виходила у Москві в 1918р. Перший номер надруковано 27 березня 1918 р. Видання Центрального Комітету Російської Комуністичної партії більшовиків.
120 "Червоний шлях" — український громадсько-політичний, літературно-мистецький і науковий щомісячний журнал. Виходив у Харкові в 1923—1936 рр., з 1936 p.— під назвою "Літературний журнал".
121 А потім прийшли гайдамаки з німцями...— Йдеться про австро-німецьку агресію на Україні в березні — листопаді 1918 р. Ка її території було встановлено окупаційний режим. 29 квітня окупанти розігнали Центральну раду й створили маріонетковий уряд на чолі з "гетьманом" Скоропадським. Війська "гетьмана", прагнучи з контрреволюційною метою використати популярні в народних масах історичну традицію і терміноло— гію, називали себе гайдамаками. Трудящі України зі зброєю в руках під— нялися на боротьбу і відкинули спробу реставрації буржуазно-поміщицького монархізму на Україні. ІЗ січня 1918 р. в Костянтинограді було встановлено Радянську владу.
122 M а р т и н о в и ч Порфир Денисович (1856—1933) — український живописець і графік, етнограф. Автор жанрових картин, портретів україн— ських селян, пейзажів.
123 Гриць б е з п' ятий — народне наймення чорта, що за за— бобонними уявленнями є надприродною істотою, яка втілює в собі злі сили і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріж— ками.
124 Мефістофель — демон, диявол, образ злого духа в фольклорі й художній творчості багатьох народів. Літературний персонаж німецької народної книги "Повість про доктора Фауста,..", опублікованої 1587 p., "Фауста" Й. В. Гете та іи.
125 Баб а^Я г а, Яга — від найдавніших часів у слов'янській міфо— логії стара добра жінка, яка приходила на поміч людям у біді; пізніше (в міфах і казках) — баба-чарівниця, яка живе в лісі і є втіленням темних сил і зла,
126 Рєпін Ілля Юхимович (1844—1930) —російський живописець, член Товариства передвижників, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1893 p.).
127 Еразм Роттердамський (1469— 1536) — вчений-гуманіст, філолог, письменник епохи Відродження.
. 128 Г е т е Йоганн Вольфганг (1749—1832) — німецький поет і мислитель, основоположник нової німецької літератури. Іноземний почесний член Петербурзької Академії наук (з 1826 р.).
129 Байрон Джордж Ноел Гордон (1788—1824) —англійський поет, представник революційного романтизму. Учасник національно-визвольного руху в Італії та Греції.
130 Перед татарським лихоліттям...— Йдеться про монголо— татарське нашестя, коли орди хаиа Батия вторглися на Русь. 1223 р. на ріці Калці вони завдали поразки об'єднаному війську руських князів і по— ловців. У 1236 р. військо завойовників вдерлося у Східну Європу. Походи монголо-татарів на руські землі (ХШ—XV ст.) супроводжувалися масовим винищенням населення, руйнуванням міст (Переяслав і Чернігів зруйновані у 1239 р., Київ —у 1240 р.).
131 П і ф а г о р і й с т в о — релігійно-філософське вчення у Давній Греції VI—IV ст. до н. е., започатковане філософом і математиком Пі— фагором (бл. 580 — бл. 500 до н, е.). Вчення виходило із уявлення про число як основу всього сущого. Піфагорійці вчили про переселення душ, розробили складну систему культових заборон ("піфагорійський спосіб життя").
132 Руданськкй Степан Васильович (1833—1873) — український поет-демократ, перекладач.