Новорічна історія

Ірина Жиленко

Сторінка 19 з 19

Я подарував тобі Велику пригоду, Велику справу і Велику дружбу.

Чарівник вимкнув телевізор, підкотив крісло до вікна. Над містом стояла чудесна новорічна ніч. Чарівник довго і ніжно дивився на міські дахи. Потім прошепотів:

— Прощай, добре і привітне місто! Хай будуть благословенні твої бульвари і площі, твої діти і дорослі, твої коти, собаки і голуби...

І тут почав бити великий старовинний годинник на стіні. Один раз, два, три... Він бив сердитим басом. Тоненьким голоском озвався будильник на буфеті. І в сусідів заспівав годинник. Яка це була музика! По всьому місту, по всій країні, по всьому світу били годинники.

Бім-бом-білім-бам!

В цілім світі тут і там

б'ють годинники, бо —

час настав!

час настав!

Тілім-білім-ділім-бім!

Входить радо в кожен дім

званий, жданий, ще незнаний,

рік новенький, рік рум'яний,

в сніжнім ореолі,

у щасливій льолі.

З останнім ударом — не стало ні чарівної кімнати, ні папуг, ні самовара з Меланією Мелентівною, ні самого Великого Охоронця Скарбів. Але ніхто цього не помітив. Люди раділи і казали:

— З Новим роком! З Новим щастям!

Люди цілувались, сміялись і навіть плакали. Адже плачуть не лише з горя, а, буває, і від зворушення...

Важко летить через сніги Старий Білий Журавель. Він несе на крилі крихітного хлопчика і турботливо кутає його в тепле пір'я.

— Потерпи,— каже він.— Вже скоро. Онде світиться їхнє віконечко. Будуть у тебе тато і мама, і дві бабусі, і сестричка, і песик, і курочка, і добрі сусіди, і навіть вірний дружок — маленький Дід Мороз. Потерпи. Скоро тобі дадуть молочка і покладуть в тепле ліжечко. А мене пригостять риб'ячим філе.

Бо дуже люблять журавлі

філе із риб і навіть з жабок.

Хоч нам здається взагалі,

що в жабах тих нема приваби.

Ми журавлю дамо філе,

а жабок сам хай добуває.

Ми раді журавлю, але

акваріум таки сховаєм.

Ми раді журавлю, але

замкнем кота у комірчині.

Поставим в блюдечку філе

І широко вікно відчиним.

Ти чуєш, десь дзвенить крило.

А в домі жде нова коляска.

А що там далі вже було —

це, діти, зовсім інша казка.

А нашій казочці — кінець.

Хто прочитав — той молодець.

Все! Чарівник знімає фрак.

Прощайте.

Фрумпе-крумпе-крак!

13 14 15 16 17 18 19