Республіка Генуя, маючи секретний договір з Францією, формально була нейтральною. У хаосі війни королеви Анни шхуна завантажилася там гарним тютюном для солдатів обох воюючих сторін та благополучно добралася до Генуї (звичайно, герцог взнав про це значно пізніше).
А через чотири дні з бухти повідомили, що на рейді судно. Французький торговий корабель.
– Ну не монастир, не монастир, а … прохідний двір, – чортихався Всеволод. – Війни королеви Анни на вас нема, або взагалі війни за іспанський спадок.
Корабель привіз практично одних хлопців, яких відправив агент герцога у Речі Посполитій. У супровідному листі було написано, що шукати майстрів, знаючих рудну справу, особливо видобуток і плавлення міді у країні, де військо Карла Шведського воює з військом Петра Московського наче на своїй землі, а військо Августа Саксонського, що і є законним королем Речі Посполитої з саксонсько-німецькою брутальністю веде себе так, наче на окупованій землі, дуже складно. Попадались слов'яни-рудознавці з Сілезії, а більшість – німці.
Почав питати людей, нарешті знаючи сказали, що православні русини, які відають як плавити мідь, можуть бути тільки на Мараморщіні. Помчав у Молдавське князівство, відносно швидко домовився з людьми і купив у бояр цих два десятки спеціалістів та до них жінок і дітей три десятка. Інакше не погоджувалися їхати на край світу. Відвіз їх подалі від війни у сільце недалеких нейтральних австрійських володінь.
Тим часом військо Карла попалило села біля Луцька на Волині. Вернувшись із лісів, де ховалися, люди знайшли лише стилі головешки. То князі Четвертинські продали мені молоді сім'ї безхатченків, півтори сотні, зовсім задешево. Та ще взяв міцних хлопів, добряче перебраних згідно ваших інструкцій і згодних їхати на будь-який край світу. Заплатив у Марселі за перевезення, гроші всі вийшли. Буду знаходитись у маєточку, в Анжу, який Ви мені подарували. Чекаю розпоряджень.
Кіндрат.
Кораблі не ставали на карантин, спочатку семафорили прапорцями навчені цій справі хлопці-рудознавці, потім висадили на вказаний острів під віддаленим наглядом москітного флоту герцогства дві сотні нових поселенців, затарились водою на третьому острові (у архіпелазі чотири тільки великих острови) і у масках, рукавичках та спецодязі наші рибалки передали їм харчі. Після цього пішли завантажуватись до берегів віце-королівства Нової Іспанії. Ви скажете, що там заборонена торгівля не те, що з іноземними державами, а навіть із іншими мадридськими колоніями. Так. Але…
Досить стати недалеко від берега та декілька разів вистрелити з гармати строго періодично, як з'являться пара човнів з яких розпитають, що привезли, чим збираються завантажуватись і вістка полетить до всіх контрабандистів Мексиканської затоки. У колонії заборонялось вирощування льону, конопель, винограду, то вироби з подібної сировини, починаючи з звичайнісіньких льняних простирадл чи скатертин, в Мехіко були в три-чотири разі дорожчі, ніж у Європі.
Підпускаючи ближче, чим на гарматний постріл по одній шлюпці на корабель та погрожуючи гарматним вогнем, якщо віддалік маячило більше трьох шлюпок, за пару днів можна було вигідно розторгуватись й закупитись, потім дати декілька пострілів по баркасній флотилії, що вже зібралась з візитом, не бажаючи випускати багатеньких купців. Можна випадково і потопити якусь посудину, Ескоріал все одно не пред'явить Версалю цих нещасних. Та підіймати вітрила, бо нечисленний флот берегової охорони звичайно показувався після третього дня. Війна, розвиваючись далі, паралізувала будь-яку охорону узбережжя іспанських колоній. Але здається весь торговий флот метрополії (не плутаємося – метрополія для укрів – Франція) став корсарами і крутився біля Англії, на Каналі чи у Північному морі, то контрабандистів за океаном зменшилось.
21
1708. Орест вже днями грався з меншими дітьми, грався уміло та самозабутньо. Був добротним старшим братом. Це полегшило життя усім, починаючи від найнятих няньок. З останніми були проблеми, бо бездітних дівчат чи жінок на острові було обмаль і дорослим приходилось постійно підключатись до виховання, щоб нянечки не розрахувались та не пішли.
1709. Десь у середині року Всеволод сформулював свою доктрину примноження українського народу. Медичний аспект:
1. Проста стерильність, стерильність і ще раз стерильність пологів та життя людей взагалі. Надзвичайна увага до дитячих хвороб.
2 Розробка вакцини і масове щеплення від віспи.
3. Знищення платтяних та інших вошей. Антитифозна вакцина.
4. Боротьба з холерою оральною регідрацією. Термін заумний, але означає пиття розчину, що містить воду, певні солі, харчову соду та сахарозу.
Всім здоров'ям людським хай займаються медики. Герцог буде тримати на контролі означене.
Соціальний аспект: вільні люди на вільній землі.
– Одним словом, Хрущов був кукурузник, а я – вшивник. Воші у чупринах школяриків буду шукати. – подумав Всеволод, перечитавши тези. – Господи, не дай показати перед народом свою заангажованість. Бо будеш блазнем, хай не гороховим, але, скажімо, кип'яченим. Звичайно треба мити руки перед їжею та споживати тільки кип'ячену воду. Але буденно, без афектації. Діяти щодо гігієни тільки через адміністрацію, лікарів, школу.
1709. Гроші від "Мері", зменшені необхідністю фінансувати імміграцію, навіть при строгій економії, розтали. Всеволод відправив на гуту-зимівник дітей, перевів на казармений стан і розташував там же три чверті городових козаків. Єлизавета у Коронному залі Палацу Мусонів обнародувала Постанову Уряду, де:
А) вводилися податки;
Б) термін "поселяни" замінювався на "піддані";
В) церква відокремлювалась від держави і фінансувати її повинні були самі прихожани;
Г) освіта населення повинна бути світською та ін.
Як це не дивно, більшістю населення зміни були сприйняті, як перехід від чогось може й хорошого, але лякливо-незрозумілого, до звичайного, нормального. Загалом обійшлось.
22
1710 рік. Два наступні роки укри сиділи тихо, десь там гамселили і Іспанію і Францію, але Атлантиду ніхто не чіпав. То "Хома" і "Чигирин" крутились довкола островів на каботажі, море патрулювалось чайками. Люди вже відбудували нові добрі хати, служби. Врожай 1710 року був такий, що держава просила не здавати продподаток до нового року тих хазяїв, у кого були якісні житниці. І почала будувати нові потужності для зберігання зерна. Для людини 21 століття немислимо, але за цілий рік на Острови, у герцогство ніхто не прибув і ніхто нікуди не поїхав.
1711рік. У кінці квітня Тарас Лимаренко приніс прекрасний переклад з французької байок Лафотена. Хлопцю щойно виповнилось п'ятнадцять. Сирота. Батько загинув при абордажі піратського бригу. Відправивши хлопця з обіцянкою до завтра перечитати і прийняти рішення, Всеволод декілька разів протер очі, вичитав принесене. Талан він і в Новому світі талант. Тільки не забовкати, не захарчувати його. Типографія надрукувала п'ятсот екземплярів, немислимий тираж. З гарними ілюстраціями. Укри розкупили для дітей за півроку. У тому ж році декілька віршиків та три вірші Лимаренка було включено у читанки для школи.
На початку травня якраз зацвіли жовто-гарячі місцеві маки. Чотири пелюстки повністю розкритого їх суцвіття були віялоподібні. Низ у чашечці квітки — більш темного апельсинового кольору. У квітки багато тичинок, плоский рожевий обідок в підставі зав'язі. Здається повністю відкривається тільки в сонячні дні. Всеволод, кинувши вивчати квітку, забажав набрати букет. Але коли брав третю квітку, побачив, що з першої вже злетіли всі пелюстки.
– Що ж, ціліше будете, – подумав та й пішов сапати политу розсаду помідорів. – Дівчата не позривають на вінки.
У жовтні була перекладена з іспанської та поставлена на сцені у залі Зимових зібрань Палацу Мусонів п'єса Фе́лікса-Ло́пе де Ве́га-і-Ка́рпіо "Фуенте овехуна" (Овеча криниця). Колоністи, старше покоління, й не помітили, як стали живою історією для молоді. То троє хлопчаків, кожний в силу свого таланту, переклали цю п'єсу, в якій побачили аналог боротьби укрів з піратами. Але всі три переклади були прозою. То, обговоривши ситуацію, вони занесли тексти до Тараса, який зробив на цій основі поетичний варіант, та за звичкою, показав його мені.
Пісень, музики у селі ніколи не бракувало. Співали доярки, видоюючи кози, а потім корови, грали на сопілках підпаски біля череди, грали на кобзах дядьки, при погоді на причілках на завалинках співали молоді матусі-сусідки, люляючи малят. Грали ще й на запозичених у французів скрипці і лютні. На релігійні свята всі культурні заходи йшли біля центру культу – тобто біля церкви. Ця всюдність мабуть привела до того, що у тексті повісті пісні, музика, танці не згадуються, як надто тривіальна обставина.
Але п'єса ввела людей в якийсь інший світ, тому мала приголомшливий ефект. Герцог зображав короля дона Фернандо, а Ліза — королеву донью Ізабеллу. Всеволод пам'ятав, що прості люди зазвичай переносять чесноти і вади героїв драм на виконавців ролей і тому з задоволенням грав дона Фернандо – ідеального за своїм характером монарха. Потім почали ставити і нові твори.
Первістки Атлантиди, корінні укри, народжені на цій землі, цього літа якось одразу змужнілі, дівчатка заквітнули віднині юністю. Орест вже наздогнав ростом батька, хоча був помітно вужче у плечах. Це був перший рік, коли на покосах перестали зустрічатися жінки та дівчата з косами. Тільки з граблями. Все викосила інша стать. Ця велелюдність навіть налякала попаданця.
– Як перед кривавою війною, або мором, – зайшло у голову. – Треба ввести і наземне патрулювання. Крім морського. Негайно пристріляти всю зброю.
Якби попаданець не знав історії Середньовіччя, то давно б уже засвітився, посилаючи кораблі на розвідку та вияснення, які події сталися у світі. Післязнання скрашувало чекання. Але навіть Всеволоду було інколи моторошно від пустельності океанічних горизонтів.
23
1712. І тільки у 1712 році показався похідний стрій французької ескадри Кассара. В якій були: а) лінійні кораблі "Нептун" (72 гармати), "Темерер" (50), "Рубі" (56), "Парфе" (40), "Весталій посвященних" (40); б) флейти "Принс де Фріз" (16), "Медюз" (16) і "Алігр" (16); в) Кайку постачання "Анн" і "Марі".