Римський вершник. Офіційно носив титул префекта. Зі слів Філона Олександрійського Пилат був відповідальним за численні жорстокі дії і страти. У 37 р. імператор Калігула відправив його у відставку, і Пилат придбавши великий маєток у Галлії доживав там віку. Є героєм кількох Новозавітніх апокрифів. Визнаний, разом із дружиню Клавдією, святим Ефіопської православної церкви. У євангеліях згадується в: Мр. 15:15; Лк. 23:4;Лк. 23:14;Ів.18: 38-39 а також 19:15-16.
[2] Первосвященник – в юдаїзмі, священнослужитель, що очолював службу в скинії (пізніше в храмі). Інституція перестала існувати з часу зруйнування Другого Єрусалимського Храму.(В Старому Завіті Бт. 14:18; Лев. 4:3,5,16; Лев.21:10; Вих.28: 2-39 та ін..)
[3] Ісус Христос, Ісус з Назарету (Спаситель, Месія, Помазанник) — 4 до н.е. —30-33 н.е. Син Божий. Спаситель Людства. Друга особа Бога, що втілився як людина, щоб спасти людство від гріха. Месія, котрого обіцяли пророки Старого Завіту. Народився у Вифлеємі. Непорочно зачатий Марією від Св. Духа. Основоположник християнства.( Мт 1: 21; Лк 1:31; Лк 4: 41, в посланнях ап.. Павла та у Старому Завіті)
[4] Осанна – урочистий молитовний вигук, що був хвалебним вигуком. Коротка молитва
[5] Давид – біблійний герой. Другий цар ізраїлько— юдейського царства. Народився в 1035 до н.е. у Вифлеємі. Автор псалмів. Згідно з пророцтвами саме з його роду мав вийти Месія. ( І Цар 16:1-13,16,18; 16:14-18:2 та ін.) (в Новому Завіті Мт 9:27; 22:42 —45; Рим 1:3 та ін.)
[6] Хасмодеї – рід правителів в Юдеї священницького походження із поселення Модіїн котрий походив з Макавеїв. Правив Юдеєю з 152 до 37 до н.е. як правило були одночасно і правителями і первосвящениками, та сформулювали релігійну систему державного правління.
[7] Гіркан – Йохан Гіркан ІІ з 63 по бл.40 до н.е. Юдейський етнарх з династії Хасмодеїв. Боровся за владу зі своїм братом Аристобулом ІІ. Підтриманий Римом. Страчений за наказом Ірода Великого за організацію змови.
[8] Пасха – одне із основних Юдейських свят. Є святом на честь виходу єврейського народу із Єгипту.( Вих 12:2;7,13;22 )
[9]Назорей – звання, котре надавали євреї людині, котра відокремлювалася від інших та особливо присвячувалися єдиному Богові. ( Чис 6; Лк 1:15; 4:34; Мт 3:4; 2:23; 26:71; Мк 1:24 та ін.)
[10]Юда Макавей (Молот) – третій син Маттафії Хасмодея. Активний учасник повстання Макавеїв. Помер у 160 р. до н.е.
[11]Ірод Великий( 73-74 рр.до н.е. – 4 р.н..е.) – цар Юдеї та клієнт Римської імперії. Ідуменянин. Син Антипатра, римського прокуратора Юдеї. Засновник ідумейської династії Іродіядів.(Мт 2:1; Лк 3:1;)
[12] Прокуратор – керуючий, розпорядник, той, хто турбується про щось
[13] Анна – Юдейський первосвященик з 6 по 15 рр.н.е. тесть первосвященика Каяфи. Поставлений на посаду імператорським намісником, що було протиправним з боку єврейського законодавства.(Лк 3:2; Ів 18: 13-24; Дії 4;6)
[14] Каяфа – юдейський первосвященик з 18 по 36 рр. н.е. відомий з Євангелій своєю участю у суді над Ісусом Христом.( Ів 11: 47-53; 18: 13-14,24; Мк 14:59-64; дії 4:6)
[15] Ірод Антипас "намісник батька" ( 4 р.до н.е. – 39 р.н.е.)– один із синів Ірода Великого. Тетрарх римської провінції Галілея. Відомий з оповідань Нового завіту через одруження із своєю племінницею Іродіадою, та вбивством Івана Хрестителя. За імператора Калігу засланий у Пд. Галлію. Згадується у Євангеліях Мт.14.1, Мр.6.14. Лк.3.1, 9.7, 13.31, 23.7
[16] Назарет – місто у Галілеї, в котрому провів своє дитинство Ісус, після повернення із Єгипту.(Мт 2:23;4:13;Мк:1;9; 6:1-6; Ів 1:46;2:12)
[17] Варавва – біблійний персонаж, злочинець звільнений Понтієм Пилатом з народи святкування Пасхи. ( Мт 27:17-26; Мк 15:7; Ів 18:40; Дії 3:13-14). Міг носити ім'я Ісус.
[18]Тит Флавій Веспасіан, син імператора Флавія Веспасіана. Придушив єврейське повстання і зруйнував Єрусалим та Єрусалимський Храм у 70 р.н.е.
[19]Повстання 66— 71 рр.н.е.
[20] Довгоочікуваний Месія мав спасти Юдею і стати навіки царем Ізраїля.
[21] Гней Помпей Великий – видатний римський полководець і державний діяч
[22] Арістобул І – Юдейський цар із династії Хасмодеїв
[23] Ідумеєць мається на увазі Ірода Великого
[24] Фарисеї (відокремлені) – спочатку релігійно-національна а пізніше суспільно-політична течія у Юдеї в епоху другого Храму. Протиставлялися Садукеям.
[25] Гамалиїл – вчений, равві, онук знаменитого Гіллея. В Біблії згадується у випадку суду над апостолами та як вчитель ап. Павла.(Дії 5: 34; 22:3)
[26] Аретта IV – Набатейський цар, тесть Ірода Антипи. Воював проти Антипи. Ірод – Антипа був одружений на його дочці, пізніше одружившись із Іродіадою, він вигнав першу дружину і ув'язнив її у Махероні. Через це цар Аретта починає проти нього військову кампанію серією набігів на території Антипи. Саме за цю ситуацію Антипу критикує Іван Хреститель. (Мк 6:17)
[27] Ірод – син Ірода Великого і Клеопатри Єрусалимської. Брат Ірода Филипа ІІ, тетрарха.
[28] Синедріон – найвища юдейська релігійна та політична інстанція. Верховна рада і вищий суд.(Езд 7:25;Мт 26:57; Мк 15:1,43)
[29] Юда Симонів Іскаріот – один із дванадцяти апостолів, котрий зрадив свого вчителя. Є символом найвищої зради(Мт 10:4;26:2427:3-10;Мк 3:9; 14:3-11;Ів 6:70-71;12:6;17:12;18:1-11)
[30] Іван Богослов – один із дванадцяти апостолів. В Біблії згадується як один із синів Заведея. А за християнською традицією мати – Саломія. Є одним із перших учнів Ісуса, перейшовши разом із Андрієм від Івана Хрестителя. До свого покликання був рибалкою на Генісаредському озері. Він автором одного із чотирьох Євангелій, послання та Апокаліпсису.(Мт 10:2-4;27:53,57;Мк.3:14-19;Лк.6:13-16;Гал.2.90
[31] Андрій Первозваний– один із дванадцяти апостолів. Син Йони. Молодший брат Симона-Петра. Проповідував у скіфських землях.(Мт.10:2;4:18-19;Ів.1:39;6:8-9;12:20-22)
[32] Витсаїда (дім рибалки) – назва колишніх двох поселень, що на західному і східному берегах Тиверіадського озера.(Лк.9:10;10:13)
[33] Капернаум одне із багаторазово згаданих місць в Новому Завіті. Туди часто заходить Ісус. Знаходиться не далеко Витсаїди. Місто назване на честь пророка Наума. За припущеннями, можливо після Назарету Ісус оселився тут. Знищений під час Юдейської війни, як і провістив Христос (Мт.11.23)
[34] Петро (Камінь) – один із дванадцяти апостолів. Справжнє ім'я Симон. Один із найближчих Учнів. Був світком багатьох моментів в житті Ісуса (Переображення, Тайна Вечеря, Воскресіння). Помер мученицькою смертю у Римі. (Ів.1:35-42;13:37-38;Мт.8:14;16:17-18;Мр.1:31;9:2-13)
[35] Ісус від самого початку знає свого зрадника, про що не одноразово говориться на сторінках Євангелій. Та попри все Ісус прагне змінити внутрішній стан Юди, і бореться за його душу до самого кінця.
[36] Згідно пророцтв мав з'явитися могутній цар, котрий "пастиме свій народ". Тому всі чекали воїна, політика, дипломата, державотворця. Саме такі ідеї сповідував і Юда, як і більшість учнів Ісуса на самому початку.
Проблема полягала в тому, що людям здавалося потрібним силове вирішення проблеми римського панування а не ідеї саморозвитку, духовного росту, мислення та розвитку власної віри в свого Творця – які пропонував Ісус, котрий абсолютно в корені відкидав будь – якого роду конфлікти чи виступи, і для котрого перш за все було цінною душа кожного зокрема а не частковий добробут привілейованого стану, котрий приходить до влади в наслідок переворотів.
[37] Яків – апостол. Один із дванадцяти учнів Ісуса і його двоюрідний брат. Автор соборного послання. Вбитий юдеями в храмі.(Мт.10:3)
[38] Симон Кананіт (Зилот) – учень Ісуса. Не плутати із Симоном-Петром. Імовірно був женихом на весіллі у Кані Галлейській(Мт.10:4)
[39] Самуїл – один із Старозавітніх пророків. Первосвященник. Релігійний і політичний діяч. Помазав царем Саула а пізніше Давида(Сир.47,13-23)
[40] Зилоти – фанатична сепаратистська секта теократичного напрямку. Підбурювали народ до заворушень та повстань. Зилотом міг бути і Варавва.(І мак.2,50;Дії 5:37)
[41] Тома – один із дванадцяти апостолів. Згадується як "Тома Невіруючий" через свій сумнів у воскресінні Ісуса. В Євангеліях ще згадується як "Тома на прізвисько Близнюк", можливо через свою зовнішню схожість з Ісусом.(Ів.11;14:5;20:28;Лк.6:13-16;мр.10:32)
[42] Проблема Юди полягає у тому, що він створював собі певний ідеал військово-політичного лідера а не Божого посланця чи пророка. Він навіть не бажає чути нічого іншого окрім того, що він сам у собі створив. Ця ілюзія призведе в кінці до трагедії. З іншого боку: Юда є жертвою. Цю ідею він не створив сам по собі. Її йому навіяли. Можливо навіть ті ж таки "законовчителі", котрі у свою чергу підпільно всіляко сприяли антиримськім настроям. А ще, гордість і високо мірність, котру вони так щедро розвивали у собі та своїх співбратах
[43] Лазар з Вифанії – був близьким другом Ісуса Христа. На момент смерть мав бл.30 років. Потім перебрався на Кіпр. Там прожив до глибокої старості. Там мав зустріч з Павлом та Матір'ю Ісуса.(Ів.11:1-4,11;30-40;12:1-3,9)
[44] Марта – сестра Лазаря. Згадується у Євангеліях Луки та Івана. За Іваном відігравала значну роль і була взірцем віруючої людини(Лк.10:38-42)
[45] Марія – сестра Лазаря і Марти. Щодо особи Марії однозначності нема. Асоціюється із Марією Магдалиною однією із найбільших християнських світил. До XXст. в церковних колах вважалася грішницею, з котрої Ісус вигнав сім бісів, і котра мила Йому ноги волоссям. Однак, ця гіпотеза була спростована рядом історичних фактів. Як апостол Марія Магдалина проповідувала на півдні Франції.
[46] Проказа – хвороба Гансена. У єврейському суспільстві хворих на проказу відлучали з суспільства. Їх перевіряли священики а тоді встановлювали діагноз. Хворий був змушений носити особливу одежу і жити поза населенням.
[47] Галілея – історична область на півночі Ізраїлю. В ті часи юдеї не признавали жителів Галілеї за своїх і ставилися до них вороже через їхню асимілізованість іншими народами. З іншого боку самі галилеяни були більш компромісні у понятті релігії.
[48] Згідно традиції святкування проходять протягом тижня. Юдеї відпочивають у перший і останній день. Велика увага приділяється тут святковій трапезі.
[49] Ісус в'їжджає в Єрусалим верхи на ослі.