відвідував заняття в Академії мистецтв. Познайомився з Шевченком влітку 1859 р. в Лихвині. — 491.
Чайковський Міхал (1804 — 1886) — польський письменник (літ. псевдонім — Садик-паша), автор історичних повістей "Козацькі оповістки" (1837), "Вернигора" (1838), "Кирджалі" (1839), "Овручанин" (1841). — 16, 118, 119.
Чалий Михайло Корнійович (1816 — 1907) — український педагог, громадський та культурний діяч, викладач 2-ї київської гімназії, знайомий Шевченка з 1859 р. (Київ); біограф поета. — 5, 6, 8, 13, 16, 19, 20, 24, 37, 38, 46, 57, 68, 70, 84 — 86, 91, 101, 105, 110, 113, 118, 119, 132, /684/ 141, 148, 151, 153, 160, 166, 169, 234, 262, 286, 289, 291, 296, 321, 341, 345, 346, 377, 380, 382, 413, 416, 419, 423, 431, 435, 436, 439, 471, 473, 475 — 478, 480, 491, 495 — 498, 500, 502, 504 — 508, 510 — 514, 517 — 520.
Чекмарьов Петро Улянович — відставний ротмістр, культурний діяч (Саратов); репертуарний директор Саратовського театру (з 1859); познайомився з Шевченком 1 вересня 1857 р. в Саратові, виконуючи доручення М. Г. Солонини. — 404.
Черненко Федір Іванович (1818 — 1876) — військовий інженер-архітектор; знайомий Шевченка з 40-х років; зблизилися у 1858 — 1861 рр., зустрічалися на зібраннях української громади на квартирі Черненка в Петербурзі (на Спаській вул., нині К. Рилєєва, 26); зберігав бібліотеку Шевченка по його смерті. — 544, 545, 573, 575, 580, 584, 587, 588.
Чернишев Олександр Іванович (1786 — 1857) — генерал-ад’ютант, член "Высочайше утвержденной Комиссии для изысканий о злоумышленных обществах", створеної указом Миколи І від 17 грудня 1825 р., військовий міністр (1832 — 1857). — 305, 308, 310, 313, 316, 318, 385, 412.
Чернишов Олексій Пилипович (1824 — 1863) — російський художник, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1860 р.); зустрічався з Шевченком на своїй батьківщині в Оренбурзі у 1847, 1849 — 1850 рр., листувався з ним з Петербурга. Автор малюнка "Т. Г. Шевченко серед польських політичних засланців" (1850). — 275, 301, 305.
Честахівський Григорій Миколайович (1820 — 1893) — український художник, познайомився з поетом у 1858 р. в Петербурзі. У 1861 р. супроводив труну поета на Україну й впорядкував могилу в Каневі. Мемуарист. — 463, 482, 598 — 602.
Чигир Григорій Васильович (рр. нар. і см. невід.) — підполковник, командир 2-го Оренбурзького лінійного батальйону; вів слідство над поетом у 1850 р. в Орській фортеці. — 310 — 313, 315, 317.
Чижов Федір Васильович (1811 — 1877) — російський математик, письменник, промисловець; учень М. Остроградського, вчитель Г. П. Галагана. Знайомий поета з 1840 р. (через М. Маркевича). Притягався до слідства у справі Кирило— Мефодіївського товариства, приналежність до якого не була доведеною. — 234, 246.
Чичерін Борис Миколайович (1828 — 1904) — російський історик, філософ, публіцист, юрист; професор Московського університету (1861 — 1868). — 443.
Чубаров Сергій Федорович (1845 — 1879) — революційний народник, учасник "Чигиринської змови"; скараний на смерть в Одесі разом з Д. А. Лизогубом. — 190.
Чужбинський — див. Афанасьєв-Чужбинський О. О.
Шатобріан Франсуа-Рене (1768 — 1848) — французький письменник-романтик; автор знаних Шевченком повістей "Рене" (1802), "Атала" (1801); мемуарів "Замогильные записки" (рос. переклад: "Отечественные записки", 1848). — 340.
Шафарик Павел Йосеф (1795 — 1861) — чеський та словацький філолог, історик, діяч національного відродження. Поет присвятив і переслав йому вступ-посвяту до поеми "Єретик" ("Ян Гус") (1858). — 163, 440.
Шевич — діяч недільних шкіл у Лубнах. — 581. /685/
Шевченко-Грушівська Домникія Іванівна — дочка діда Івана Андрійовича Шевченка (Швеця). — 29.
Шевченко-Грушівська Ірина Микитівна (в заміжжі Ковтун) — дочка старшого брата поета Микити Григоровича. — 498.
Шевченко-Грушівська Катерина Григорівна (1804 — 1848) — сестра поета; 29 січня 1823 р. вийшла заміж за Антона Красицького з с. Зелена Діброва. — 29, 32, 35, 40, 43, 45, 53, 54, 58, 498.
Шевченко-Грушівська Катерина Якимівна (дівоче прізвище — Бойко, 1783 — 1823) — мати поета; померла від епідемії. — 29, 30, 33, 40, 119.
Шевченко-Грушівська Марія Григорівна (1819 — бл. 1846) — молодша сестра поета, на третьому році життя осліпла; поет дбав про неї, надсилав допомогу. — 29,32, 40, 44, 105, 119.
Шевченко-Грушівська Марта — дружина діда Івана Андрійовича Шевченка-Грушівського (Швеця). — 29.
Шевченко-Грушівська Олена Іванівна (1790 р. см. невід.) — дочка діда поета Івана Андрійовича Шевченка-Грушівського (Швеця). — 29.
Шевченко-Грушівська Ярина Григорівна (в заміжжі — Бойко; 1816 — 1865) — сестра поета; залишила спогади. — 6, 29, 32, 36, 40, 41, 47, 53, 105, 119, 219, 498, 499, 501 — 528, 535, 536, 538 — 541, 551 — 554, 569.
Шевченко Андрій Йосипович — син Йосипа Григоровича Шевченка, брата поета. — 29.
Шевченко Варфоломій Григорович (1821 — 1892) — троюрідний брат, свояк поета (брат поета Йосип одружився з сестрою Варфоломія — Мотрею), син Григорія Євстратовича Шевченка. Шевченко не раз бачився з Варфоломієм в Кирилівці й Корсуні; листувався з ним з приводу придбання садиби під Каневом. Мемуарист. 6, 16, 20, 29, 36, 47, 49, 167, 168, 169, 499 — 505, 507, 512, 520, 522, 524 — 530, 535 — 544, 550, 552, 554, 557, 564, 568, 569, 574, 578, 585, 586, 589, 601, 602.
Шевченко-Грушівський Григорій Іванович (1781 — 1825) батько поета, кріпак В. В. Енгельгардта; 1802 р. одружився з К. Я. Бойко, дочкою селянина с. Моринці 1823 р. одружився з О. Терещенко. — 29, 30, 31, 32, 40 — 43.
Шевченко Захар — брат Євстрата Шевченка (однофамільці); Євстрат — зять Михайла Андрійовича Швеця, рідного брата Івана Андрійовича, діда поета, чоловік дочки Михайла Катерини. Син Євстрата й Катерини — Григорій-Гринь починає лінію Шевченків-Гринів, син Гриня Варфоломій Григорович Шевченко. — 29.
Шевченко-Грушівський (Швець) Іван Андрійович (1746 — 1849) — дід поета по батькові, кріпак В. В. Енгельгардта з с. Кирилівки, свідок Коліївщини 1768 р., оповідав про повстання. 29, 41, 47 53, 55, 57, 105, 108, 118.
Шевченко Іван Йосипович — син Йосипа Григоровича Шевченка, брата поета. — 29.
Шевченко-Грушівський Йосип Григорович (1821 — 1878) — брат поета, 1843 р. він з сестрою Яриною хрестив сина Йосипа Микиту гостював у нього 1845 і 1859 рр. — 29, 32, 40, 53, 131 140, 169, 498, 501, 551 — 554.
Шевченко-Грушівський Микита Григорович (1811 — бл. 1870) — старший брат поета, тесля і стельмах; вони листувалися й бачилися у при /686/їзди поета в Кирилівку. — 29, 30, 32, 35, 36, 40, 53, 54, 55, 105, 131, 169, 498, 551 — 554.
Шевченко Мотря Григорівна (1826 — р. см. невід.) — троюрідна сестра В. Г. Шевченка, дружина Йосипа, брата поета. — 29, 140, 498, 501.
Шевченко-Грушівськай Омелян Іванович (1788— р. см. невід.) — син діда Івана Андрійовича Шевченка-Грушівського (Швеця), батьків брат. — 29.
Шевченко-Грушівський Павло Іванович (1797 — р. см. невід.) — рідний брат Григорія Івановича, батька поета; Тарас якийсь час жив у нього, пас вівці. — 41, 43, 44.
Шевченко Пелагея (Палажка) Гнатівна (дівоче прізвище — Кириченко, бл. 1818 — р. см. невід.) — друга дружина Микити Шевченка, брата поета; оповіла О. Я. Кониському про приїзд поета в Кирилівку влітку 1859 р. — 167, 498.
Шевченко Петро Павлович — троюрідний брат поета, син дядька Павла Григоровича Шевченка. — 32, 34, 37, 43, 44, 46, 47, 51, 53, 55.
Шевченко-Грушівський Прокіп Микитович — син рідного брата поета Микити Шевченка; надіслав О. Я. Кониському свої родинні спогади (Іл. — Ф. 77 — № 127). — 10, 29, 34, 37, 43, 44, 47, 53, 167, 498, 500.
Шевченко-Грушівський Трохим Йосипович — син Йосипа Шевченка, брата поета. — 29, 140.
Шевченко-Грушівський Петро Микитович (1847 — 1944) — син Микити Григоровича, брата поета. — 10, 29, 30, 498.
Шевченко-Грушівський Савва Іванович (1791 — р. см. невід.) — син поетового діда Івана Андрійовича, батьків брат. — 29.
Шекспір Уїльям (1564 — 1616) — англійський поет і драматург, класик світової літератури. — 102, 121, 138, 182, 219, 274, 305, 545.
Шендерівна Наталка — гувернантка в родині В. Г. Шевченка. — 538, 541, 542.
Ширяєв Василь Григорович (1795 — р. см. невід.) — російський художник-декоратор; з 1832 по 1838 рр. законтрактував до себе на роботу Т. Г. Шевченка; у 1836 р. Шевченко брав участь у розписі петербурзьких театрів Великого, Александринського та Михайлівського. 16, 71, 72, 74 — 77, 79, 80, 82, 83, 87, 90, 102, 105, 106, 138, 428, 446, 453.
Шілінг — див. Шеллінг Ф.
Шіллер Йоган-Фрідріх (1759 — 1805) — німецький романтик, поет, драматург — 102, 182, 194.
Шмідт Олександр Єгорович (1794 — 1862) — петербурзький урядовець, знайомий поета через його друга художника В. Штернберга; Шевченко згадував цю родину в повісті "Художник". — 96.
Шопен Фрідерік Францішек (1810 — 1849) — польський композитор, піаніст. — 178, 478.
Шохин Петро — член Полтавської української громади в 60-х роках. — 590.
Шпор Людвіг (1784 — 1859) — німецький композитор і музикант. — 173.
Шрейдерс Костянтин Антонович (р. нар. невід. — 1894) — урядовець для особливих доручень при нижегородському губернаторі. — 411, 417, 439.
Штернберг Василь Іванович (1818 — 1845) — український та російський художник, друг поета (познайомилися 1838 р.); мешкали разом /687/ (з 1840 р.); ілюстрував "Кобзар" 1840 р. Шевченко створив його образ в низці своїх повістей. — 16, 92, 94, 95, 96, 99, 100, 102, 129.
Штрандман Роман Романович (1822 — бл. 1869) — російський журналіст, співробітник "Отечественных записок", "Современника"; близький до петрашевців; познайомився з поетом у 1843 р. в Яготині, де працював домашнім вчителем в родині Рєпніних. — 236.
Шувалов Петро Андрійович (1827 — 1889} — петербурзький оберполіцмейстер (1857 — 1860), начальник корпусу жандармів і керуючий III відділенням (1861 — 1864, 1866 — 1874). — 449, 450.
Щелкан — член полтавської української громади в 60-х роках. — 590.
Щепкін Микола Михайлович (1820 — 1886) — російський видавець, громадський діяч, книгар; син М. С. Щепкіна; знайомий поета з березня 1858 р. (Москва). — 443.
Щепкін Михайло Семенович (1788 — 1863) — російський та український актор, з кріпаків; познайомилися, ймовірно, або 1838 р. в Петербурзі, або 1843 — в Києві, або 1844 р.