132, 133, 143, 153, 170, 178, 334.
Рєпніна Варвара Миколаївна (1808 — 1891) — російська письменниця, "друг-сестра" поета. 85, 86, 133, 141 142, 147, 149, 150, 153, 166, 170, 179, 180, 184, 185, 235, 244, 245, 258, 259, 263 270, 272 276, 280, 285 — 287, 293, 295, 299 — 301, 305, 330 — 334, 441, 442, 493.
Рєпніна Варвара Олексіївна (1778 — 1864) — дружина М. Г Рєпніна Волконського, мати В. М. Рєпніної, онука гетьмана К. Розумовського. — 218.
Рилєєв Кіндратій Федорович (1795-1826) російський поет, декабрист видавець альманаху "Полярная звезда" (1823-1825). — 402.
Рігельман Микола Аркадійович (1817-1888) археограф, письменник, фольклорист-мемуарист. Урядовець канцелярії київського генерал-губернатора (1846 — 1848). Був під слідством у справі Кирило— Мефодіївського товариства, але за відсутністю доказів звільнений. Член київської тимчасової комісії для розгляду давніх актів (з 1848), дійсний член Товариства любителів російської словесності при Московському університеті. Редактор двох томів Літопису Величка. — 229.
Робиляр — фотограф у Петербурзі в 60-х роках XIX ст. — 466.
Родзянки — давній український шляхетський рід. — 151, 191
Ромодановський Григорій Григорович (р. вар невід. 1682) боярин царя Олексія Михайловича, воєвода, керівник Чигиринських походів 1677-1678 рр., придушував повстання С. Разіна. — 130.
Ротмистров Феоктист — дід О Я. Кониського. — 109 /677/
Рубан Павло Хомич (Совгир; 1802 — р. см. невід. — дяк у с. Кирилівці у якого вчився Тарас у 1822 р. — 37-40.
Савич Микола Іванович (1808 1892) журналіст, закінчив філософський факультет Харківського університету, служив в армії на Кавказі (1827-1831), вивчав хімію в Парижі (1831 — 1834); кириломефодіївець. 1847 р. в Парижі передав А. Міцкевичу поему Шевченка "Кавказ" Викликаний з-за кордону, заарештований у справі Кирило-Мефодіївського товариства, висланий у свій маєток на Полтавщину під нагляд поліції. — 210, 226, 234, 238.
Сажин Михайло Макарович (р. нар. невід. — 1855) — художник-пейзажист; 1846 р. в Києві разом з Шевченком працював над альбомом "Види Києва". — 189, 203, 219.
Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович (справжнє прізвище — Салтиков; 1826 — 1889) — російський письменник-сатирик. — 402, 403, 595.
Самойлова Надія Василівна (1818 — 1899) — російська драматична актриса, працювала в Александринському театрі (до 1859 р.). — 429
Самойлович Іван Самійлович (р. нар. невід. — 1690) — гетьман Лівобережної України (1672 — 1687); разом з військом воєводи Г. Ромодановського воював проти гетьмана П. Дорошенка. — 170, 189.
Самчевський — шкільний інспектор на Черкащині у 80-х роках XIX ст., звільнений з роботи на вимогу генерал-губернатора лише за те, що, "уговаривая тамошних крестьян (кирилівчан. — Ред.) основать и содержать у себя школу, упомянул о том, что в их селе родился такой известный писатель (Шевченко. — Ред.)". — 593.
Санд Жорж (справжнє ім’я Аврора Дюпен), 1804 — 1876 — французька письменниця-романістка. — 518.
Сапожников Олександр Олександрович (1833 — 1887) — астраханський промисловець, знайомий Шевченка в Петербурзі (40-і роки XIX ст.). — 399, 400, 402, 406, 407.
Свічка Лев Миколайович (р. нар. невід. — 1845) — поміщик (с. Городище Пирятинського повіту), поручик у відставці; дав притулок поетові на Іллінському ярмарку в Ромнах у липні 1845 р. — 143, 164.
Свічка Павло Вікторович — див. Свічка Лев Миколайович.
Селецький Петро Дмитрович (1821 — 1880) — поміщик, київський віце-губернатор (1858 — 1866); знайомий Шевченка з 1843 р. (Яготин); мемуарист. — 134, 492, 518, 529, 585.
Семаковський — див. Смаковський.
Семевський Микола Іванович (1837 — 1892) — російський історик, журналіст, видавець ж. "Русская старина". — 136, 137, 207, 234.
Сєраковський Сигізмунд Гнатович (1826 — 1863) — польський революційний діяч, капітан генерального штабу; перебуваючи на засланні солдатом Окремого Оренбурзького корпусу (1848 — 1856), листувався з Шевченком, зустрівся з ним 1858 р. в Петербурзі. — 19, 288, 370 — 372, 448, 453, 477.
Сидір — Ісидор (Никольський Яків Сергійович, 1799 — 1892) — митрополит новгородський, петербурзький та фінляндський (з 1856 р.). 1839 р., бувши єпископом полоцьким та вітебським, активно протидіяв уніатам. — 582. /678/
Сидорка — кучер Енгельгардтів у 30-х роках. — 582.
Симиренко (Семеренко) Платон Федорович (1821 — 1863) — український підприємець, власник цукроварні в місті Городищі; дав кошти на видання "Кобзаря" 1860 року. — 497, 504, 505, 509, 510, 511, 512, 549, 550.
Сипягін Сергій Миколайович — племінник генерал-губернатора Д. Г. Бібікова, вихованець В. І. Аскоченського. — 206, 515.
Сичов — власник друкарні в Петербурзі, у якій 1841 р. надруковано поему "Гайдамаки". — 117.
Сірін Єфрем (бл. 306 — 373) — сірійський християнський письменник-проповідник. — 582.
Скабичевський Олександр Михайлович (1838 — 1910) — російський історик літератури, критик; писав про Шевченка в своїй сИстории новейшей русской литературы 1848 — 1892 годов". — 484.
Скобелєв — рядовий 2-ої роти 1-го батальйону Окремого Оренбурзького корпусу, вістовий ротного командира поручика Я. Обрядіна. Його драматичну історію Шевченко виклав у щоденнику (запис від 8 лип. 1857 р.). — 128, 323 — 325, 336.
Сковорода Григорій Савич (1722 — 1794) — український мандрівний філософ, просвітитель, поет. — 40.
Скоропадські — рід українських магнатів. — 151.
Скотт Вальтер (1771 — 1832) — англійський письменник, поет і романіст. — 109, 440.
Смаковський Віцентій (бл. 1797 — 1876) — польський художник, навчався в Академії мистецтв (1823 — 1829); жив у Петербурзі. Автор біографії польського художника В. М. Ваньковича. — 453.
Сова — див. Желіговський Є. В.
Совгир — див. Рубан П. X.
Соколенки (Соколови) — сестри Одарка, Горпина, брати Федір, Микола, Петро — кріпаки князів Голіциних. — 463,
Соколов (Соколенко) Петро Максимович (1827 — 1887) — український художник, з кріпаків князя Голіцина. — 96.
Соленик (Соляник) Карпо Трохимович (’1811 — 1851) — український актор. — 164, 165.
Солонина Марія Григорівна (1829 — 1913) — жителька м. Саратова, родом з Лохвицького повіту; передала вітання Шевченкові, що повертався з заслання. — 404.
Сошальський — особа невідома, петербурзький мешканець, згаданий в щоденнику поета. — 454, 475, 549.
Сошенко Іван Максимович (1807 — 1876) — український художник, близький друг поета, що увів його в художницьке середовище; мемуарист. — 6, 8, 16, 28, 68, 72, 73, 75 — 88, 90 — 95, 101, 105, 110, 184, 446, 517, 518, 529, 602.
Сребдольські — поміщики на х. Сорока Борзенського повіту Чернігівської губ., де Шевченко у січні 1847 р. намалював портрет Ю. Г. Сребдольської (VII, кн. 1, № 152). — 216.
Станкевич Олександр Володимирович (1821 — 1912) — російський письменник, брат відомого літератора М. В. Станкевича; Шевченко, бувши знайомий з його дружиною, О. В. Станкевич, ймовірно, з 1844 р.. /679/ завітав до них 19 і 20 березня 1858 р., письменник подарував Шевченкові збірку поезій Ф. Тютчева. — 443.
Старов Микола Дмитрович (1823 — 1877) — педагог, вчитель Катерини Толстої (в заміжжі — Юнге). — 452, 479, 484.
Степанов Олексій Іванович (1812 — р. см. невід.) — штабс-капітан, командир 3-ї роти 5-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу, начальник рядового Шевченка в. Орській фортеці. — 257, 275.
Стороженко Микола Ілліч (1836 — 1906) — історик літератури, член-кореспондент Петербурзької АН, фахівець з історії західноєвропейських літератур; публікатор шевченківських матеріалів архіву Департаменту поліції (кол. II відділу), автор розвідок з біографії Шевченка. — 9, 10, 15, 18, 132, 147, 180, 196, 221, 249, 263, 269, 272, 298, 304, 305.
Стороженко Андрій Якович (1791 — 1858) — краєзнавець, колекціонер документів з історії України. — 147.
Стоянов Олександр Ількович — студент історико-філологічного факультету Київського університету (закінчив 1862 р.), учасник київської громади, у 1878 — 1879 рр. — директор Кутаїської гімназії. — 602.
Стронін Олександр Іванович (1826 — 1889) — український і російський письменник, соціолог, педагог, діяч полтавських недільних шкіл. Автор праць: "Азбука по методе Золотова для Южно-русского края" (1861), "История и метод" (1869), "Политика как наука" (1872), "История общественности" (1886). Був кріпаком князя Юсупова, відпущений 1837 р. Скінчив Київський університет (1848), викладав у гімназіях України, 1858 р. познайомився в Лондоні з О. І. Герценом. Арештований 1862 р., під час хвилі переслідувань діячів української культури та освіти, засланий в Архангельську губернію. Присяжний повірений в Петербурзі (1871 — 1873), член ради міністерства шляхів сполучення. — 581, 587.
Суворін Олексій Сергійович (1834 — 1912) — російський літератор, видавець, театральний і літературний критик. — 114.
Суханов-Подколзін Борис Гаврилович (1847 — 1904) — полковник, син Н. Б. Суханової, в дитинстві — учень і натурщик Шевченка (1858 — 1860), портретований (X, №27, 36); мемуарист — 10, 456, 460, 462 — 466.
Суханова [Подколзіна] Наталя Борисівна — поміщиця, господиня літературного салону в Петербурзі в 50 — 60-х роках XIX ст., мати Б. і Г. Суханових-Подколзіних, власниця малюнків Шевченка. — 454, 455, 460, 463 — 466, 479, 593.
Сухоставський Захарій Іванович (1795 — р. см. невід.) — господар будинку на Хрещатику в Києві, де в лютому-червні 1846 р. оселився М. І. Костомаров з матір’ю Тетяною Петрівною та двораком Хомою Голубченком. — 192, 193.
Табачников Василь Андрійович (1826 — 1892) — справник Черкаського повіту Київської губернії, дав наказ арештувати Шевченка (липень, 1859). — 505 — 508, 510 — 512, 522, 535.
Таволга-Мокрицький Іван Миколайович — див. Мокрицький-Таволга І. М.
Талько-Гринцевич Юліан Домінікович (1850 — 1936) — український та польський етнограф, археолог, антрополог. — 55. /680/
Тарновська Надія Василівна (р. нар. невід. — 1891) — сестра В. В. Тарновського-старшого, знайома Шевченка (1843, Качанівка). Стала його кумою у 1845 р., коли вони разом хрестили немовля диякона у с. Потік. Присвятив вірш "Н. Т." "Великомученице кумо!"); зробив героїнею вірша "Кума моя і я..." — 584.
Тарновський Василь Васильович (старший, 1810 — 1866) — український громадський і культурний діяч, меценат; спадкоємець Г.