Нехай зв'язуються з родичами і забирають труп. Висновок у тебе на пошті, а для посольства — документи на твоєму столі: природна смерть — інфаркт.
⁃ Слухай, друже, але в номері, як мінімум побувало три людини, не рахуючи його колеги-коханки, Єви Санчес.
⁃ Ну і що? Може хтось його засмутив? А може пити треба було менше. Печінка, до речі, у нього була запалена. Через пару років він би все одно помер. Погана екологія — слабке здоров'я.
⁃ Рауль, ти визначив час смерті.
⁃ Да. Із завидною точністю.
⁃ Але судячи з відеоспостереження, повія і ще хтось, на відео видно тільки капелюх і плащ, приходили до нього, коли він був уже мертвий?
⁃ Вірно. Ти ж вмієш читати, Карліто. — Рауль почав дратуватися, — я написав, смерть не насильницька, криміналу немає. Замовляй труповозку з посольства. Нехай забирають і ховають, у мене тут місця і так мало. А я пішов думати про романтичну вечерю, запропоную Карміні сходити в кіно, на "Ганнібала". Зараз замовлю квитки, пока, аміго. Hasta luego.
Карлос не розумів, що йому не подобається. Те, що справа виявилася до сміху банальною і дурною чи те, що його обвели навколо пальця. Він труснув головою і набрав номер посольства України в Барселоні.
Залагодивши всі формальності і відправивши їм на пошту скріни висновків, він відкинувся на спинку крісла і закрив очі.
Супостатов помер від інфаркту. Справа закрита. Але навіщо до нього приходило стільки народу після його смерті? Якщо його хотіли вбити? А він сам узяв і помер? Так просто? І порошок на обідку унітазу, сильне сердечне, ліки, від яких померла повія недалеко від готелю. Її бачили в готелі і вона піднялася до нього в номер. Що тут такого? Туристи часто викликають в номер повій — наркоманок, щоб відпочити по повній. Може вона сиділа на цих ліках і померла від передозу. Вони кожен день дохнуть пачками. Але занадто багато дивних збігів. І якщо він помер від інфаркту, то чому його знайшли в душі облитим водою в одязі? І фігура в капелюсі і плащі, яка майнула на поверсі. Карлос заглянув у блокнот, Єва Санчес... Санчес... Щось знайоме.
Він відкрив файл у цій справі: Єва Санчес, єдина, хто тут був близько знайомий з убитим, чорт, не з убитим, з померлим.
⁃ Карлос, терміново, Набережна Авеніда Аліканте, труп на старій яхті.
⁃ Хвилину, заводь авто, я зараз вийду.
Інспектор Карлос Чувас кілька секунд дивився на електронні документи по справі Сергія Супостатова, потім закрив файли і закодував у програмі, як виконані, без подальшого розслідування.
Остання година життя Сергія Супостатова.
Піднявшись до себе в номер, він був роздратований і наляканий. Як вони відкрили справи з окупасами, незаконним заселення і махінаціями. Зустріч з Коперник в лобі стала ударом для Сергія. По її обличчю він зрозумів, що хтось проговорився і що Паляниця цим дуже незадоволений. Точніше оскаженілий. Але був ще один телефонний дзвінок, який вибив у Супостатова повністю грунт з під ніг. Він навіть з Мариною спілкувався відсторонено, неуважно, забув документи по німцям, які вона підготувала, біля випитої пляшки вина на столику і повернувся за ними від ліфта.
У двері номера постукали голосно і різко. Сергій спішно відкрив двері і запросив гостя в номер.
⁃ Здрастуйте, це ви мені дзвонили по телефону і обіцяли розповісти щось важливе про моїх родичів?
⁃ Да. Добрий день, Сергій.
⁃ Мені знайоме Ваше обличчя. Господи, та ти ж Санчес, Пітер або як там тебе?
⁃ Педро.
Сергій розсміявся і розслабився. Сценка ревнощів від обдуреного рогоносця. Стривай, так він же колишній. Єва розповідала, що вони розлучилися.
Супостатов полегшено зітхнув і розреготався.
⁃ Що ти приперся? Так, Ми з Євою спали, вона чудова, трохи затиснута, але я це виправив. Шикарна баба. Не будь я одружений, одружився б. А ти, гомик, таку бабу втратив. Співчуваю. Єва розповідала, як застукала тебе в душовій з таким же підаром, бідна, я втішав її, як міг. Морду ти мені не наб'єш, духу у вас, гомосеків, не вистачить, а розмовляти з тобою у мене більше бажання немає. Пішов геть, підар гнійний.
Педро був сам спокій і доброзичливість. Він влаштувався в кріслі зручніше і несподівано широко посміхнувся.
⁃ Що, так сильно ненавидиш нас?
Сергій не очікував такого нахабства і присів на ліжко.
⁃ А за що вас любити-то? Мужик з мужиком, содомія, СНІД, все від вас, моральних виродків. Ви — помилка, хвороба, збій програми, вас не повинно бути. Ви-породження диявола. Бідні ваші батьки, краще застрелитися.
⁃ Ну тоді стріляйся, ТАТО!
І Педро щиро і заливисто розреготався.
— Здрастуй, ще раз, батьку, приємно познайомитися, ось він я — твій син — педераст!
Сергій послабив вузол краватки і шумно зітхнув.
⁃ Татко, не дізнаєшся, а ось мама мені багато про тебе розповідала, про те, як ви разом працювали, який ти — розумний, геніальний, красивий, талановитий. Вона говорила, що я — копія ти, тільки чорнявий і високий. А ось фото моєї мами.
З телефону на Сергія дивилися знайомі очі людини з якою він працював все життя. Тетяна Комарова. Танька, з якою він колись переспав по п'яні і думати забув. Дитина, яку вона від усіх приховувала, відправила вчитися закордон і ніколи про нього не розповідала.
Чоловік Єви. Колишній чоловік Єви. У грудях почало відчутно теплішати, але тепло різко перетворилося на вогняну тенісну кульку, яка каталася в області серця все швидше і швидше.
⁃ Так, Татко. Мама навіть не знає, що я був одружений і розлучений. Вона не знає, що я використовував її розповіді про роботу, щоб знайти і познайомиться з Євою. Дізнатися про тебе побільше. Я збирав все по крупиці і нарешті зміг прийти до тебе ось так запросто. По-сімейному. Зараз сюди приїде мій цивільний чоловік і я запрошу тебе до нас на весілля. Сфотографуєш наш перший поцілунок з Джошем. І не наговорюй на себе, ти не диявол, ти — просто мій батько!
Сергій Супостатов чув останні слова сина вже зверху, дивлячись на своє розпластане на ліжку тіло з якого повільно виходило життя. Ліву руку відняло відразу, а ось очі ще могли стежити за людиною, який був його сином. Яка ганьба. Пронеслося в голові. Сором, який сором, — подумав Супостатов, що ж люди скажуть. Цього не може бути. Біль скувала грудину і палила область серця зсередини. Тенісний м'ячик виріс до розмірів баскетбольного і у Сергія лопнули ребра. Він дивився на усміхненого молодого чоловіка і на вмираючого себе зверху. Він одумається, він зміниться, він не гей, думки обривками вогненних ребер літали навколо Сергія, поки не перетворилися на попіл і розсіялися назавжди.
Педро Санчес піднявся з крісла, відкрив паперовою серветкою ручку номера і безшумно прикрив за собою двері.
КІНЕЦЬ