2013-2015. На межі

Олександр Карпенко

Сторінка 13 з 66

Вочевидь, їм додала впевненості переможна хода революції: захоплено десять обласних державних адміністрацій, два міністерства та Український дім у столиці. Звертає увагу і та обставина, що лідери опозиції досі не відмежувалися від радикальних дій учасників протесту, хоча до цього їх закликала місія ЄС в Україні. Тим часом влада стягує до столиці нові підрозділи правоохоронців. Прикметно, що і захоплення адмінприміщень, і посилення мілітаризації Києва відбувалися вже після переговорів. Тобто сторони тримають дулі в кишенях. Не дивно, що ескалація конфілікту триває. Поки що не видно йому кінця й краю. Якщо побиття студентів 30 листопада викликало громадський шок, то сьогодні взаємне насильство стало нормою. Поріг терпимості суспільства опускається до небезпечного рівня. Як відзначають аналітики, країна перетворюється із тихої вишневої на партизанську. Змінюється наша політична культура, створено безліч прецедентів, які можуть спрацювати в майбутньому навіть у разі зміни влади. Опоненти "хорошої" влади діятимуть у такий же спосіб. Отже, за неминучого обвалу економіки і падіння добробуту людей країна буде вимушена повернутися до авторитарного правління? Ситуацію врятувала б негайна відставка Януковича та розпуск парламенту, але глава держави, схоже, до таких рішень ще не дозрів.

Народний депутат України Віктор Балога заявив, що провина за пролиту кров лежить на президентові України Вікторі Януковичу, і закликав його відмовитися від участі в політичному житті країни. "Ви ведете переговори з опозицією, хоча сприймаєте її лідерів як блазнів, яких хочете вчергове обдурити. Ви фактично взялися за розвал країни, яка для вас фактично ніколи не була близька", — звертається депутат до Януковича на своїй інтернет-сторінці у соціальних мережах. Він також попереджає, що влада готується до силового варіанта, та закликає опозиційних депутатів не йти на сесію Верховної Ради 28 січня і замислитися над тим, чи не використовує їх влада зі своєю метою. Ряд оглядачів висловлює припущення, що чергове засідання парламенту може скінчитися неприємним сюрпризом для багатьох опозиційних депутатів. Стало відомо, що начальник Головного слідчого управління Генпрокуратури Олександр Каліфицький уже підготував клопотання про скасування депутатської недоторканності з групи найактивніших опозиційних парламентарів. Іще один дуже важливий момент: більшість чиновників та правоохоронців давно вже подала б у відставку або перейшла на бік народу, якби кримінальна влада не погрожувала їм розправою. Адже на кожного з них знайдеться компромат. Із кланово-мафіозної системи не так просто вирватись...


По тонкому льоду

  1. січня 2014 року
Те, що відбувається сьогодні в Україні, нам і в страшному сні не могло привидітися, бо досі всі конфлікти завдяки миролюбності і терпимості українського народу розв'язувалися без насильства. Навіть під час такої епохальної події, як зруйнування Радянської імперії та відновлення незалежності, не пролилося жодної краплини крові. Був мирним і Євромай— дан, але кримінальна влада свідомо заразила його вірусом агресії. І згодом про це пошкодувала: дуже швидко суспільна температура сягнула точки кипіння, бо ніхто не хоче, щоб у їхніх будинках і кишенях порядкували бандити. Чи можливий компроміс із криміналом? Дуже багато людей у це не вірить, бо в принципі він не можливий. Але якщо йдеться про збереження миру, треба хапатися навіть за соломинку. Тому позачергове засідання Верховної Ради 28 січня, без перебільшення, мало стати доленосним...

Диспозиція сторін

Перед його початком припинилися бойові дії на вулиці Грушевського у столиці та захоплення адмінприміщень. Сторони нібито попередньо домовилися про скасування більшості так званих диктаторських законів, ухвалених 16 січня. Лідери опозиції дістали пропозицію від Януковича зайняти два крісла в уряді — прем'єра і віце-прем'єра, але після нетривалих роздумів відмовилися. Вранці стало відомо також, що подав у відставку прем'єр-міністр Микола Азаров. Тобто влада підкинула суспільній свідомості ще одну тему, мовляв, думайте, обговорюйте, радійте і аплодуйте батькові нації за його мудрість. Проте навіть пересічні, далекі від політики люди сприйняли це не як перемогу, а жертву ферзем заради того, щоб урятувати головну фігуру — короля. Збереження за Януковичем крісла та всіх повноважень до наступних президентських виборів є, вочевидь, головним завданням влади. Про це треба пам'ятати, аналізуючи всі її дії на сьогоднішньому етапі. Тут ідеться не про добру волю, прозріння, каяття за злочини, а про холодний розрахунок досвідченого шахіста або картяра, який хоче перехитрувати свого супротивника. Та і яка, зрештою, добра воля, коли всі прилеглі до парламенту вулиці були запруджені автобусами з "берку— тівцями"? До Верховної Ради можна було підійти лише акредитованим журналістам та учасникам Антимайдану.

— Мы, жители восточных регионов, работаем, наполняем бюджет, кормим их (західняків. — Авт.), обеспечиваем пенсиями, а они приезжают к нам, чтобы учить жить. Не позволим! — кричав зі сцени біло-блакитного Майдану депутат-"регіонал" Олег Царьов. Це в такий спосіб він мирив і єднав Україну. Вулицею біля парламенту туди-сюди ходила колона кримчан і скандувала: "Янукович — наш президент!"

Яке ж стратегічне завдання ставила перед собою опозиція? Її представники в кулуарах парламенту не приховували, що прагнуть відновити дію Конституційної реформи зразка 2004 року. За це рішення треба проголосувати в першому читанні сьогодні ж, передати цей законопроект Конституційному суду на експертизу і вже 5 лютого, на наступній сесії, ухвалити в цілому, пропонував народний депутат Сергій Міщенко. Він переконаний, що устрій парламентсько-президентської республіки дасть змогу провести чесні президентські вибори. Зволікання ж із цим питанням шляхом розгляду його у комісіях поховає конституційну реформу. Опитування "регіоналів" із цього питання засвідчило: для них повернутися до Конституції 2004 року — все одно, що відчахнути гілку, на якій сидять. "В умовах шторму кораблем повинен керувати один капітан, а не вся команда", — відрубав Михайло Чечетов. "Ми в принципі "за", але це питання треба глибоко вивчати", — говорили інші. Як у тому анекдоті: "Ми за колгосп, але не в нашому селі".

Ще одна унікальна особливість цього засідання полягала в тому, що журналісти, які за своїм статусом мали завжди зберігати нейтралітет, заявили про себе як про зацікавлену сторону суспільного конфлікту. Вони вчинили обструкцію одному з авторів диктаторського пакета законів — депу— тату-"регіоналу" Володимиру Олійнику, тримаючи в руках портрети журналістів, яких побили "беркутівці" під час акцій протесту. "Ви добре спите після скоєного? У вас кров на руках, чим її відмиваєте: спиртом чи скипидаром?" Згодом спробували вручити численні фото побитих колег і міністру юстиції Олені Лукаш, а через деякий час підстерегли ще одного архітектора новітньої української хунти Вадима Колесниченка і "привітали" його дружним "Ганьба!". Керівнику фракції Партії регіонів Олександру Єфремову теж довелося проводити свою прес-конференцію на тлі портретів закривавлених журналістів.

Засідання сесії розпочалося незвично: ні тобі традиційного блокування трибуни, ні взаємних образливих заяв та бійок. У залі панували мир та злагода. Невже народні обранці нарешті зрозуміли, що колотнеча між ними передається всьому суспільству? Було враження, що учасники сесії йдуть по тонкому льоду, боячись необережним рухом його проломити. Дружно виконали Гімн держави, вшанували пам'ять людей, що загинули в дні протистояння і після двох перерв, під час яких шукали компроміс, більшістю голосів усе-таки скасували десять одіозних законів, що виконали роль каталізатора суспільного протистояння. Залишили незмінним лише Закон про держбюджет 2014 року. І тут же повторно ухвалили чотири документи. Представники опозиції згодом пояснили, що не були проти їхнього змісту, та, оскільки перед цим вони були прийняті у нелегітимний спосіб, слід було переголосувати згідно з регламентом ВР.

Що маємо в результаті? Журналістів та громадян не каратимуть за наклеп згідно з Кримінальним процесуальним кодексом; сім-карту до стільникового телефона можна знову купувати без паспорта; знято обмеження на пересування автотранспортом колоною з п'яти і більше автомобілів; скасовано заборону на носіння під час акцій протесту касок, масок та камуфляжного одягу; інтернет-сайти працюватимуть без реєстрації; процедура притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності залишається ускладненою; автомобілісти не одержуватимуть повідомлень про порушення ними Правил дорожнього руху, зафіксовані відеозасобами; звинувачуваних зможуть судити тільки в їхній присутності. Повторно запроваджується покарання за наругу або руйнування могил учасників Великої Вітчизняної війни; доведеться відповідати за публічне заперечення і виправдання злочинів фашистів; імпортований газ не буде обкладатися ПДВ. Четвертий закон регулює безоплатну правову допомогу громадянам. Якщо, звісно, Янукович підпише ці документи.

Під час ще однієї перерви керівники фракцій знову довго радилися щодо змісту закону про амністію, який має зняти відповідальність із учасників протистояння. Але компроміс так і не був знайдений. "Керівники опозиційних фракцій порушили попередні домовленості, досягнуті на переговорах із президентом. Це дуже небезпечно. Якщо впиратимуться й далі, то їм доведеться незабаром голосувати за надзвичайний стан заради збереження України", — заявив під час свого брифінгу перший президент України Леонід Кравчук.

В якому ж пункті домовленостей коса знову найшла на камінь? Опозиція наполягає на негайній амністії учасників протистояння без усяких умов і часових меж, але при цьому щоб були притягнуті до відповідальності винуватці загибелі, побиття та викрадення учасників протесту і журналістів. Влада ж висуває вимогу: амністія набуде чинності лише після звільнення учасниками Майдану доріг, площ та адмінприміщень і діятиме тільки протягом певного часу.

10 11 12 13 14 15 16