Зойк серед ночі (збірка)

Леонід Чернов

Сторінка 13 з 13

Валерій Інкіжинов) за оперою Артура Саллівана і Вільяма Ґілберта в обробці Майка Йогансена й Остапа Вишні, "Джиммі Гігінз" (1923, реж. Лесь Курбас) за романом Ептона Сінклера – вистави театру "Березіль".

[32] Дніпровський Іван Данилович (справж. Шевченко; 1895-1934), Мамонтов Яків Андрійович (1888-1940) – українські письменники, зокрема драматурги, одні з найпопулярніших у 1920-х.

[33] Касяненко Євген Іванович (1889-1938) – громадсько-політичний діяч, журналіст, перекладач. Редактор урядової газети "Вісти ВУЦВК" і додатку до неї – газети "Культура і побут" у 1926-1931 роках.

[34] Місцком, місцевком (МК) письменників – виборний орган, який опікувався організацією письменників у профспілку та оформленням їхніх спілчанських прав, проблемами тарифів і авторських гонорарів, забезпечення літераторів житлом, санаторного й стаціонарного лікування, страхування та іншими матеріально-побутовими питаннями.

[35] Сало́пниця – пліткарка, жінка міщанських поглядів.

[36] Тобто меблі, виготовлені з деревини, якою розпоряджалося Українліс – Українське лісопромислове товариство на паях (пізніше Український державний лісозаготівельний і деревообробний трест).

[37] Гергепа – велика незграбна людина.

[38] Horribile dictu (лат.) – страшно сказати, страшно вимовити.

[39] Маються на увазі Роксолана (Хасекі Хюррем Султан), дружина султана Сулеймана І Пишного, і Мотря (також Мотрона, Марія) Кочубеївна, кохана гетьмана Івана Мазепи.

[40] Ланжерон – пляж в Одесі на мисі Ланжерон.

[41] Нині одеські "Известия" цілком перейшли на українську мову. Газета виходить під назвою "Чорноморська комуна". (Примітка у першодруку).

[42] Бігун (заст.) – полюс.

[43] Імовірно, йдеться про торгівлю медичними довідками про захворювання на діабет, які увільняли від мобілізації на фронт.

[44] Відомий дует Ісака Митника (скрипка) і Лазаря Саксонського (фортепіано) у 1920-х роках виступав у ресторані готелю "Лондонская". Пізніше обидва працювали концертмейстерами в одеській опері і філармонії.

[45] Ерденко Михайло Гаврилович (справж. Ерденков; 1885-1940) – російський скрипаль циганського походження. Вважається засновником циганської музичної династії Ерденко.

[46] У рамках українізації в березні 1927 року було встановлено, що державні установи й підприємства можуть брати на службу тільки людей, які мають посвідку про знання української мови 1-ї або 2-ї категорії. Відповідні посвідки видавали комісії з українізації після складання іспиту з української мови.

[47] Джут – трав'яниста південна рослина, зі стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину.

[48] Волков Роман Михайлович (1885-1959) – український фольклорист і літературознавець, професор. Перший ректор Одеського інституту народної освіти (1920-1923), пізніше перший декан філологічного факультету Одеського державного університету.

[49] Триліський Олекса Лукич (1892-1937) – український радянський діяч. Голова Одеського окружного виконавчого комітету (1927-1930).

[50] "Алло на хвилі 477" – естрадна вистава-ревю в театрі "Березіль", прем'єра якої відбулася 9 січня 1929 року. Режисери Володимир Скляренко, Борис Балабан, Леонтій Дубовик під керівництвом Леся Курбаса. Музику написав Юлій Мейтус, тексти пісень – Майк Йогансен.

[51] Окружком – окружний комітет.

[52] Підвал – нижня частина газетної сторінки, відділена для окремої статті; стаття, яка займає нижню частину газетної сторінки.

[53] МОДР (рос. МОПР) – Міжнародна організація допомоги борцям революції; комуністична організація, яка надавала матеріальну допомогу лівим діячам в усьому світі.

[54] Шпол Юліан (справжнє ім'я Михайло Омелянович Яловий; 1895-1937) – український поет, прозаїк, драматург. Перший президент ВАПЛІТЕ.

[55] Полоцький Олександр Аркадійович (1886-1938) – український радянський діяч. Заступник народного комісара освіти УСРР (1928-1931).

[56] Лебідь Максим Максимович (1899-1938) – український письменник. Директор Будинку літератури імені Блакитного.

[57] Яворницький Дмитро Іванович (1855-1940) – видатний український історик, археолог, етнограф. Директор Дніпропетровського крайового історико-археологічного музею до 1933 року (з 1902-го, коли музей називався інакше).

[58] Робкомгосп – робітниче комунальне господарство.

7 8 9 10 11 12 13