А веселились як?.. Раз у князя Ахмет-Ногайсько-го був бал. Тато тоді ще був нежонатий... Як раз танцювали мазурку. Коли це раптом одчиняються двери і тато влітає в залю верхи на коні: в'їхав і став, як вкопаний...
Леонид. Що ви? в бельетаж?
Ліна. Ого, ось тривайте... (Встає й розповідає, ма-
хаючи руками). Все ущухло, нарешті—грім оплесків.
Тато повертає коня і гордо виїзжає. Перед сходами кінь
став і подався назад. Тато остроги йому в боки, кінь—
скік, і вмить на вулиці... (Регіт).
Іполіт Миколаевич. М-да, всього було... Одиц раз, у Київі, на масниці... (до Ліни). Він не розказував?.. Забрали ми із цірку актьорок і актьорів і—гайда за город. Тільки що виїхали в поле, зараз я одного актьора турнув із саней у сніг...
Творогин. Так, так, хе-х-хе!.. Другого я, третього Федір Петрович..,
Іполіт МиколаеЬнч. Хе-хе-хе. Тоді до Федора в око-номію. Отам було...
Всеволод. Уявляю собі...
Євген (вбігає, засапавшись, увесь мокрий, з його цівками збігає вода). Панна Ольга втопилась! Зараз витяг на беріг...
Леонид; Де?..
(Всі зхопились. Вікторія Францовна vnaAa, зомлівши).
Євген. Біля купальні.
Разом. І Тетяна Михайлівна. Ох, мені лихо! (Метушиться коло Віктори Францовни).
Дуся. А-ах! {Падає на грудп Шахові).
(Платонь Платонович, Леонид і Ліна вибігають).
Євген. Я в очереті рибу удив. Чую, щось по кладці дійшло до купальні і зразу шелеснуло в річку. Встромивши удлище в пісок, я висунувся з очерету. Дивлюсь,, поверх води біліє щось, чути, як захлинається. Я прожогом кинувся в воду і витяг її на беріг. Не знаю, жива, чи ні...
Серж. Однією дурепою менш буде...
Іполит Миколаевич (стиснув кулаки, несамовито)-Мовчи, гад!..
Творогин. От тобі й висватали!..
ЗАВІСА.