Мені здається, не випустить він нас по-доброму.
В е р н и г о р а. І я так думаю.
О л е н к а. Він не хоче мене звільняти. Не хоче!
Б і ж у — й — н е — н а б і ж у с я. Що ж будемо робити?
К о т и г о р о ш к о. Не журіться, брати! (Відходить убік. Витягнув перстень, перекинув з лівої руки па праву). Щоб зараз же були тут черевички і не прості, а золотом шиті, сріблом підбиті і щоб якраз прийшлися по нозі моїй сестрі Оленці.
К о в а л ь. Дивіться, дивіться!
Опускаються до Оленчиних ніг черевички.
О л е н к а (приміряє). Як на мене шиті.
В о д я н и к. Дістань тепер...
К о т и г о р о ш к о. Остання загадка...
В о д я н и к. Остання... Дістань мені зорю ясную з неба, щоб світила вона в моїм підводнім царстві день і ніч,—тоді віддам тобі сестру Олену.
В с і. Зорю?
— Та як то можна?
— Він сміється з нас.
К о т и г о р о ш к о. Дістану! (Перекинув перстень з руки на руку). Зоря, з'явись!
Зоря з'являється.
В о д я н и к. Ніхто не знав шляхів до мого царства водяного. Ви першими прийшли, але не вийдете звідціль. Смерть тобі буде, смерть!
Служка дає Водяникові меч.
К о т и г о р о ш к о. Ні, Водянику, мені на світі жити, тобі ж на дні морському гнити!
В о д я н и к. Може, будеш миритися?
К о т и г о р о ш к о. Ні, буду битись!
О л е н к а. Ой братику, ой рідненький!
К о т и г о р о ш к о. Не бійся, Оленко. Я пробував його силу, а тепер покажу свою! (Наступає).
В о д я н и к. Уб'ю тебе, уб'ю! Гукнути мою стражу!
З'являється с т р а ж а, починається бій. Водяник відступає за куліси. Брати перемагають стражу. З'являється знесилений Водяник. Котигорошко перемагає Водяника
Б р а т и. Слава тобі! Слава Котигорошку! Слава!..
В е р н и д у б. Вирушаймо в дорогу.
К о т и г о р о ш к о (до Крутивуса). Брате! Веди нас звідси на горішню землю, веди до сонця!
Б р а т и (починають співати пісню).
Розвіялась в небі сизо-чорна хмара,
На голови вражі впала смертна кара.
На голови вражі впала смертна кара,
Не страшні тепер нам темні злії чари!
Гей, радійте, люди! Рабства вже немає,
Над великим краєм сонце волі сяє!
(Підходять до рампи, беруть на руки Котигорошка).
Над морем сходить багряне променисте сонце.
Завіса
Травень. 1945 р.