Гущак Іван

Гей, коня я осідлаю

В мене фарба є зелена,
Намалюю нею клена
Та ще коника під ним
Поміж квітом весняним.

Я тим коником поїду
До села, до тебе, діду...

Коло хати, серед двору,
снігу нагорнули гору.
Каже Гриць:
— Із того снігу
бабу виліпим Ядвігу...

* * *

Рано-вранці, в понеділок,
землю сонечко пригріло,
звеселило всіх пташок,
задзюрчав блідий струмок...

Боягузка в нас Ганнуся.
Плаче: — Я дощу боюся!
Заховаюсь під кущем!
Хай по лузі сіра чапля
ходить-мокне під дощем!..