Весінній сум
Скоро коси зіб’ють роси,
Лан, як на долоні.
Боса осінь сіно косе,
У задумі коні...
Скоро коси зіб’ють роси,
Лан, як на долоні.
Боса осінь сіно косе,
У задумі коні...
Люблю широке поле,
Озерну голубінь
І варту верб високих
На греблі золотій.
Пожежі жар на заході, —
Дивлюсь не надивлюсь...
Брожу по парку,
Дивлюся на красу,
Залиту золотом і сумом,
І сам себе на вогнище несу,
Бо чую серцем осінь хмуру…
Я сам
у собі..
Берегами
Гули
Гами...
Кучерявий вечір
Чеше чорний чуб,
Притуливсь до мене
До гарячих губ...
Востаннє груди покладу
На трави шовково-зелені,
Не буду слухать синій сум
Залитих золотом кленів.
В них радощі мої згубив...
Продавала первоквіти
Дівчинонька молода,
В неї очи – тепле літо
Ще й хустина голуба...
Осінь на листі
Розвісила коси,
Жовто і тепло тремтить.
Пасмами сонце проміння розносе
І павутиння летить.
Листя пожовкло, мов очи совині,
Сонно під сонцем лежить...
Туман густий над селами,
Пісні,
Пісні,
Гармонії веселої
Не чуть мені вві сні...