Не забудь мене
Гарна маленька квіточка небесної барви — її виспівали народи по всіх краях. Всі 'її люблять, навіть вечірній вітерець.
А хто пам'ятає, коли він уперше спізнався з сею квіточкою? Певно, се було весною, коли бузок чарував пахощами, а за річкою розлягався чудовий спів соловейків.
А як гарно зветься — "не забудь мене"! В усіх народів так. Відкіля взялася така назва?
Про се чував я та й вам розкажу. Послухайте.
В однім великім-превеликім лісі жило двоє дітей: хлопчик і дівчинка...