БРЕХНЯ
— Ти знов, Капцан, прийшов в брудній сорочці до школи?— звернувся учитель до хлопчини першого шкільного року, який вже третій тиждень не зміняв своєї сорочки.— Ти чому не вбрав чистої .сорочки сьогодні?
— Я не хочу!
— Чому не хочеш?
— Бо чиста сорочка скоро брукаєся, а мама відтак б'ють.
— То таки не хочеш перебратись?
— Ні!..
НАЙМИТ
У дрантивій сердачині, підперезаний грубим мотузком, йшов він широким шляхом і слабими ногами боровся зі снігом. Сильний вітер дув йому в плечі і підпихав його наперед. То було його щастя. Вже сотий раз дякує йому за поміч.
— Дякую тобі, вітрику-легінику, дякую тобі* що хоч ти підпомагаєш старого.
По хвилі:
— І не такі старі літа, відай, лише п'ятдесятка на плечах, а сили вже нема. Розніс її по селах, геть розніс. А все по панах і по дворах. Сорок літ служив у них, та й чесно служив...
— А що, вже прийшов з міста? — поспитав Стефан Лабій своєї жінки.
— Та прийшов.
— Приніс гроші?
— Ая, приніс! Казав, що за кілька днів вже напевно дістане.
— От і маєш, знов те саме! Кілько разів він вже то говорив? Якась кара божа спала на мене. Три місяці годую його своєю кервавицею і крейцара не виджу. Не доста мені своїх бахорів, а ту ще професорів утримуй...
— Та вже чекай, заким зафасує. Він, може, нашого не схоче.
— Не схоче! Добре ти говориш! Бери та заріж йому знов курку...